Грушева галова попелиця

Грушева галова попелиця (Dysaphis pyri) належить до родини справжніх попелиць (Aphididae). Це дрібні сисні комахи, тіло яких має жовтувато-зелене або темно-буре забарвлення, часто вкрите восковим нальотом.

Зимують ці шкідники у фазі яєць, які відкладаються самками в тріщинах кори гілок. Навесні з них виходять засновниці, які дають початок новим поколінням.

Розвиток популяції відбувається стрімко завдяки партеногенетичному розмноженню самок, що дозволяє швидко заселити значну частину крони дерева.

Протягом літа з'являються крилаті особини-розселювачі, які перелітають на інші дерева, розширюючи зону ураження в межах саду.

Температурні умови відіграють ключову роль: волога та помірно тепла погода сприяє вибуховому росту чисельності колоній попелиці на молодих листках.

Шкідник спеціалізується на пошкодженні листя груші, висмоктуючи з нього сік. Це призводить до виділення токсинів, що викликають патологічну деформацію тканин.

Пошкоджене листя втрачає здатність до фотосинтезу, що негативно впливає на загальний розвиток дерева та накопичення поживних речовин.

Попелиця часто уражує завязі, що спричиняє їх опадання або розвиток дрібних, понівечених плодів, які втрачають товарний вигляд та смакові якості.

Сильне ураження галловою попелицею значно виснажує грушу, що робить дерево менш стійким до морозобійних тріщин та хвороб кори.

Втрати врожаю в садах без належного догляду можуть становити до 30-50% залежно від інтенсивності зараження та сортових особливостей груші.

Найбільш характерною ознакою є поява на листі груші здутостей — галів. Вони мають яскраве забарвлення: від жовтого до темно-червоного або бордового.

Зі зворотної сторони листка у місцях галів формуються щільні колонії попелиць, які зовні виглядають як скупчення дрібних рухомих точок.

Листя поступово скручується, темніє і передчасно відмирає, що створює видимі вогнища ураження, які легко помітити при огляді крони.

Наявність великої кількості мурах на дереві часто є індикатором того, що на гілках оселилася колонія попелиці, оскільки вони харчуються медяною росою.

• Яскраві червоні плями-здуття на листі.
• Скручування листків у щільні грудки.
• Виділення липкої рідини на пагонах.
• Деформація молодих пагонів та їх в'янення.

Профілактика включає своєчасне проведення санітарної обрізки, видалення прикореневої порослі та зачистку відмерлої кори, де можуть зимувати яйця.

Підтримання в саду популяцій корисних комах-ентомофагів, таких як сонечка та златоглазки, допомагає природним шляхом стримувати чисельність попелиці.

Найважливішою обробкою є весняне промивне обприскування дерев у фазі розпускання бруньок, що дозволяє знищити личинок, які щойно вийшли з яєць.

Для боротьби з уже сформованими галами необхідно використовувати системні інсектициди, оскільки вони проникають у тканини рослини, куди контактні засоби не дістають.

Важливо чергувати препарати з різними діючими речовинами для запобігання розвитку резистентності шкідника до хімічних засобів захисту.