Жовна

Жовна, або чорний дятел (Dryocopus martius), є найбільшим представником родини дятлових в Україні. Птах має повністю чорне оперення та яскраво-червону «шапочку» у самців, що є ключовою ознакою для ідентифікації.

У лісовому господарстві жовна розглядається як вид, що суттєво впливає на стан дерев. Завдяки потужному дзьобу птах здатний розщеплювати навіть міцну деревину для пошуку їжі або спорудження житла.

Цей вид обирає старі та високостовбурні ліси. Пара птахів займає велику територію, тому шкода зазвичай носить локальний, але інтенсивний характер, що потребує уваги з боку лісівників.

Біологія виду тісно пов’язана з циклом життя лісу. Птахи активно використовують старі дерева для гніздування, що в умовах промислового лісовирощування може негативно позначатися на якості деревини.

Слухові ознаки присутності жовни включають гучний барабанний дріб по стовбурах та характерний різкий крик. Ці звуки дозволяють швидко виявити присутність птаха на ділянці.

Жовна пошкоджує хвойні та листяні породи дерев. Основними об'єктами є ялина, сосна, осика та береза, які вже ослаблені іншими шкідниками або хворобами.

Основна шкода виникає під час полювання на комах-ксилофагів, таких як вусачі та короїди. Птах пробиває глибокі отвори, вибираючи личинок з-під кори та з глибини стовбура.

При видовбуванні дупла жовна видаляє велику кількість здорової деревини. Такі глибокі порожнини порушують цілісність стовбура та знижують його стійкість до механічних навантажень під час штормових вітрів.

Відкриті рани після діяльності дятла стають місцем проникнення спор грибків-патогенів, що призводить до розвитку гнилей та поступового відмирання окремих частин або всього дерева.

Хоча птах знищує комах-шкідників, економічні втрати від пошкодження стовбурів у комерційних лісах часто переважають користь від його санітарної діяльності.

Основним доказом діяльності жовни є великі за розміром вертикальні отвори прямокутної або видовженої форми на стовбурах дерев, які неможливо сплутати зі слідами інших птахів.

Наявність великої кількості свіжої деревної тріски біля коріння дерева є однозначним показником того, що дерево нещодавно піддавалося обробці чорним дятлом.

На хвойних деревах після візиту птаха спостерігається інтенсивне смоловиділення в місцях довбання. Це свідчить про глибоке травмування живих тканин стовбура.

Сліди діяльності можна помітити на різних рівнях стовбура, особливо там, де зосереджені популяції личинок комах, якими харчується птах.

Виявлення дупла з характерними «кутами» в деревині свідчить про те, що дерево було вибране для гніздування або ночівлі, що робить його критично вразливим.

Заходи боротьби з жовною в основному спрямовані на профілактику та менеджмент лісових насаджень. Прямий відстріл птахів заборонений законодавством через природоохоронний статус виду.

Найефективнішим методом є своєчасна санітарна рубка, що дозволяє вилучати ослаблені та заселені шкідниками дерева, які найбільше приваблюють дятлів.

Поліпшення фітосанітарного стану лісу шляхом вивезення порубкових решток та боротьби з короїдами мінімізує харчову привабливість ділянок для жовни.

Використання феромонних пасток для контролю чисельності комах-ксилофагів дозволяє зменшити пошкодження стовбурів дятлами, оскільки птахи втрачають інтерес до таких ділянок.

В окремих випадках для захисту цінних насаджень застосовують захисні сітки або механічні перешкоди на стовбурах, проте цей метод є затратним та обмеженим у використанні.