Пильщик стебловий хлібний червоний

Доросла комаха досягає довжини 8–10 мм. Тіло імаго переважно червоного забарвлення з чорною головою та характерними темними плямами на грудях і черевці.

Крила прозорі, з розвиненим жилкуванням, типовим для ряду Перетинчастокрилі, родини Справжні пильщики (Tenthredinidae).

Вусики ниткоподібні, складаються з дев'яти сегментів, що є важливою діагностичною ознакою цього виду.

Личинки, відомі як несправжні гусениці, мають жовтувато-зелене забарвлення і мають 22 ноги, що відрізняє їх від гусениць метеликів.

Яйця мають овальну форму, молочно-білий колір і розміщуються всередині рослинних тканин завдяки пильчастому яйцекладу самки.

Основну шкоду завдають личинки, які активно живляться тканинами листя та стебел злакових культур протягом вегетаційного періоду.

До кола кормових рослин належать озима та яра пшениця, ячмінь, жито, а також багато видів дикорослих злаків.

Пошкодження посівів призводить до значного зменшення площі листкової поверхні, що послаблює рослину та знижує інтенсивність фотосинтезу.

Масове поширення шкідника на полях може спричинити суттєве зниження врожайності зерна через виснаження стеблостою.

У деяких випадках личинки здатні пошкоджувати колосся, що негативно впливає на якісні показники та масу врожаю.

Зимують шкідники у фазі переділянки (передлялечки) всередині щільних коконів, які розташовані в ґрунті на глибині до 10 см.

Виліт імаго спостерігається рано навесні, зазвичай у квітні, що збігається з фазами кущіння та виходу рослин у трубку.

Самки відкладають яйця, прорізаючи епідерміс листя або стебел, що залишає помітні сліди у вигляді штрихів на рослинах.

Період харчування личинок триває до настання фази молочної стиглості зерна, після чого вони заглиблюються в ґрунт для діапаузи.

Життєвий цикл пристосований до екологічних умов вирощування зернових і завершується до початку літньої спеки.

Першим візуальним сигналом наявності шкідника є специфічні пошкодження листя у вигляді дрібних отворів або поздовжніх шрамів від яйцекладу.

Личинки виїдають тканини листка, часто починаючи з країв, що призводить до виникнення фігурних об'їдань на листовій пластині.

Поле може мати осередки ураження, де густота личинок значно перевищує економічний поріг шкодочинності.

У ранковий час можна спостерігати личинок, які живляться на нижній або верхній частинах стебла злаків.

Пожовтіння та в'янення ураженого листя вказує на активну діяльність шкідника, що потребує негайного огляду ділянки.

Глибока зяблева оранка є основним агротехнічним заходом, який призводить до загибелі коконів, що знаходяться у верхньому шарі ґрунту.

Дотримання сівозміни, зокрема уникнення повернення зернових на попереднє поле раніше ніж через 2–3 роки, суттєво обмежує популяцію.

Видалення бур'янів злакового типу навколо полів зменшує резервації шкідника у міжсезонний період.

Застосування інсектицидів системної дії проводиться у разі перевищення порогу шкодочинності, визначеного під час обстеження посівів.

Моніторинг з використанням сачка дозволяє вчасно виявити початок льоту імаго та скоригувати плани щодо захисту посівів.