Плевельна галиця

Плевельна галиця (Contarinia lolii) — це дрібна комаха з ряду двокрилих, яка завдає значної шкоди насінникам багаторічних злакових трав.

Імаго мають довжину тіла від 1,5 до 2 мм, відрізняються крихкою будовою та тонкими кінцівками, притаманними представникам родини галиць.

Личинки галиці зазвичай безногі, мають видовжену форму та забарвлені у світлі тони, що робить їх малопомітними всередині колосків.

Біологія виду тісно пов’язана з фенофазами розвитку злаків, оскільки комаха є вузькоспеціалізованим фітофагом.

Через мікроскопічні розміри ідентифікація часто здійснюється за пошкодженнями, які залишає шкідник на генеративних органах рослин.

Основна шкодочинність плевельної галиці проявляється у живленні личинок вмістом зав'язі в колосках плевелу та споріднених злаків.

Внаслідок виїдання внутрішньої частини насінини, розвиток зернівки припиняється, що веде до утворення пустотілих колосків.

Пошкоджені рослини не здатні формувати повноцінний урожай насіння, що є критичним для насінницьких господарств.

За умов масового розмноження шкідника втрати врожаю насіння можуть досягати суттєвих відсотків.

Окрім прямої шкоди, пошкоджені колоски стають вразливими до проникнення вторинних інфекцій та розвитку плісняви.

Активний виліт імаго плевельної галиці відбувається у період, коли злакові трави знаходяться у фазі колосіння та цвітіння.

Самки відкладають яйця у нерозкриті колоски, де згодом відроджуються личинки, що починають харчуватися тканинами рослини.

Період розвитку личинок триває протягом кількох тижнів і завершується до моменту дозрівання насіння.

Зимування шкідника відбувається у стадії личинки у ґрунті або рослинних рештках, що залишилися після збирання врожаю.

Навесні, за сприятливих умов, личинки заляльковуються, після чого з'являється нове покоління дорослих комах.

Характерною ознакою ураження є передчасне висихання окремих колосків, які виділяються світлим кольором на фоні здорових.

При розкритті колоска можна виявити деформовані, недорозвинені зернівки та самих личинок шкідника.

Рослини, що зазнали нападу галиці, виглядають слабкими, їх генеративні органи можуть бути скрученими або деформованими.

Спостерігається загальне зниження схожості насіння, що було зібране з уражених ділянок поля.

Наявність шкідника часто підтверджується лабораторним аналізом зразків колосся, де виявляють пошкодження зав'язі.

Для боротьби з плевельною галицею ключове значення має просторова ізоляція насінників від засмічених ділянок.

Ефективним заходом є глибока оранка ґрунту восени, яка дозволяє знищити значну частину личинок, що пішли на зимівлю.

Важливо своєчасно знищувати бур'янисті злаки на межах полів, щоб зменшити резервації шкідника.

Хімічний захист передбачає обприскування посівів у період початку вильоту імаго, до моменту відкладання яєць у колоски.

Використання інсектицидів має враховувати безпеку для комах-запилювачів та дотримання регламентів застосування препаратів.