Хризантемна галиця

Хризантемна галиця (лат. Contarinia chrysanthemi) — це мікроскопічна комаха родини галиць (Cecidomyiidae), ряду двокрилих. Доросла особина нагадує дрібного комарика, довжина тіла якого рідко перевищує 2 міліметри.

Життєвий цикл шкідника тісно пов'язаний з рослинами родини айстрових. Самки відкладають яйця у молоді тканини бутонів або на листя, після чого з них вилуплюються безногі личинки.

Личинки виділяють специфічні ферменти, які стимулюють патологічне розростання тканин рослини, утворюючи так звані гали, всередині яких вони й розвиваються.

Лялькування відбувається або безпосередньо у пошкоджених тканинах, або в ґрунті, що робить галицю дуже прихованим ворогом садівника.

Зимує комаха у стадії личинки або лялечки, зариваючись у верхні шари ґрунту або ховаючись під опалим листям, очікуючи на сприятливі весняні умови.

Головною жертвою шкідника є хризантема (Chrysanthemum), зокрема її садові та тепличні сорти, які використовуються для вирощування на зріз.

Шкода полягає у виснаженні рослини та деформації її генеративних органів, що призводить до втрати товарної якості квіткової продукції.

Пошкоджені бутони часто не відкриваються, а якщо квітці все ж вдається розпуститися, вона має асиметричну форму та виглядає хворобливо.

Масове розмноження галиці може призвести до повної загибелі плантації або зниження декоративності клумб на декілька років поспіль.

У промислових теплицях цей шкідник вважається карантинним об'єктом, оскільки його швидке поширення може зупинити виробництво на тривалий період.

Перший виліт імаго спостерігається наприкінці весни, коли температура ґрунту та повітря стає достатньо високою для активного руху комах.

Протягом вегетаційного періоду шкідник здатний давати кілька генерацій, кількість яких залежить від регіональних кліматичних умов та наявності поливу.

Найбільша активність шкідника припадає на літні місяці, коли відбувається найбільш інтенсивний ріст зеленої маси хризантем.

Наприкінці літа та восени спостерігається підготовка до зимової діапаузи, проте в умовах закритого ґрунту цикл розвитку може продовжуватися безперервно.

Погодні умови, такі як вологість, суттєво впливають на виживання яєць та молодих личинок, проте шкідник добре адаптований до помірного клімату.

Перші ознаки присутності галиці — це поява невеликих роздутих ділянок на листках, які з часом можуть змінювати колір на жовтий або бурий.

Деформація стебел та листя є непрямим, але дуже влучним показником зараження, оскільки личинки викликають локальний стрес рослинної тканини.

Зовнішній вигляд бутонів стає головним сигналом: вони виглядають недорозвиненими, скрученими, часто вкритими незрозумілими горбиками.

Якщо розрізати такий уражений бутон, можна побачити дрібних личинок, що скупчилися навколо основи пелюсток або на зав’язі.

• характерні здуття (гали) на тканинах;
• скручування та деформація молодого листя;
• відсутність цвітіння через пошкодження бутонів;
• наявність дрібних личинок всередині частин квітки.

Найефективнішим методом є профілактика, яка включає видалення всіх бур'янів, що можуть слугувати альтернативним кормом для галиці.

Обов'язковим є збирання та спалювання всіх рослинних залишків восени, адже саме в них зимує основна частина популяції шкідника.

Хімічний захист передбачає використання інсектицидів системної дії, які проникають у тканини рослин і знищують личинок, що харчуються соками.

Важливо чергувати препарати з різними діючими речовинами, щоб запобігти виникненню резистентності у популяції шкідника до інсектицидів.

Моніторинг за допомогою жовтих клейових пасток дозволяє виявити появу перших дорослих особин і своєчасно розпочати обробку плантацій.