Цикадка чорночеревна

Цикадка чорночеревна (лат. Cicadula melanogaster) належить до родини Цикадові (Cicadellidae), ряд Напівтвердокрилі. Доросла комаха має довжину тіла від 3 до 4 міліметрів.

Відмінною ознакою виду є забарвлення черевця, яке має насичений чорний або темно-коричневий колір. Тіло переважно жовто-зелене, голова широка, очі добре розвинені.

Личинки візуально схожі на імаго, але меншого розміру та не мають розвинених крил. Вони проходять через декілька стадій розвитку, постійно живлячись соком рослин.

Зимують ці комахи переважно на стадії яєць, які відкладаються всередину тканин рослин-господарів, або як личинки в рослинних рештках.

Для моніторингу присутності шкідника на полі використовують спеціальні клейові пастки або метод косіння сачком по травостою під час активного сонця.

Основними об'єктами живлення цього шкідника є злакові культури. Серед них пшениця, овес, ячмінь, жито, просо, а також дикі злакові трави.

Комахи висмоктують клітинний сік, що негативно впливає на загальний стан рослини. Це призводить до порушення водного балансу та зниження інтенсивності фотосинтезу.

Найбільша шкода полягає в перенесенні вірусних хвороб, зокрема вірусу карликовості злаків. Вірусна інфекція набагато небезпечніша за механічні пошкодження.

Рослини, уражені вірусами, стають низькорослими, їхній розвиток уповільнюється, а продуктивність колоса різко знижується, що веде до втрат врожаю.

Висока чисельність цикадок на ранніх етапах розвитку культури може призвести до зрідження посівів і необхідності проведення повторної обробки або пересіву.

Активізація шкідника починається ранньою весною, коли температура повітря піднімається вище критичних для зимівлі позначок.

Найбільш масове розмноження спостерігається протягом червня та липня. Кількість поколінь за рік залежить від регіону та погодних умов.

Суха та спекотна погода стимулює розмноження цикадок. Комахи мігрують з країв полів та засмічених ділянок у посіви зернових.

Восени спостерігається переміщення шкідника на посіви озимих культур, де вони продовжують харчуватися до настання холодів.

Агрономам варто звертати особливу увагу на поля в період від сходів до виходу в трубку, оскільки саме в цей час рослини найбільш вразливі.

Пошкоджені рослини демонструють ознаки хлорозу: на листках з'являються білуваті плями, які з часом стають жовтими або червонуватими.

Кінчики листків починають засихати, листки скручуються. У разі сильного зараження спостерігається деформація стебла та загальне виснаження рослин.

При вірусному ураженні проявляється карликовість: міжвузля стають коротшими, листя набуває специфічного забарвлення, рослини виглядають пригніченими.

Якщо уважно оглянути прикореневу частину рослини, можна помітити скупчення личинок цикадок, які активно живляться.

• Поява світлих плям на листі;
• Пожовтіння та засихання верхівок;
• Затримка росту та розвитку;
• Карликовість та деформація;
• Зниження густоти стеблостою.

Ефективний захист базується на профілактичних заходах, включаючи знищення бур'янів та дотримання сівозмін для розриву циклу розвитку шкідника.

Використання інсектицидного протруєння насіння дозволяє захистити молоді сходи протягом перших тижнів після появи сходів.

Моніторинг чисельності цикадок дозволяє вчасно прийняти рішення про застосування інсектицидів для обприскування посівів у період вегетації.

Рекомендується застосовувати препарати системної та контактно-кишкової дії, які мають тривалий період захисної дії.

Важливо забезпечити достатній рівень живлення рослин, щоб вони мали сили для швидкого відновлення після пошкоджень цикадками.