Цикадка зелена

Цикадка зелена (лат. Cicadella viridis) належить до ряду напівтвердокрилих, родини цикадок. Доросла комаха має видовжене тіло довжиною від 6 до 9 мм з яскраво-зеленим забарвленням.

Голова та передньоспинка часто мають жовтуватий відтінок, що робить комаху помітною. Крила прозорі, щільно прилягають до спинки, дозволяючи комасі швидко пересуватися та стрибати.

Личинки візуально схожі на дорослих особин, але значно менші та не мають крил. Вони дуже рухливі і ховаються на нижньому боці листків при найменшій небезпеці.

Яйця цього шкідника мають видовжену форму, вони дуже дрібні та світлі. Самки відкладають їх під шкірку стебел рослин, що захищає майбутнє потомство від несприятливих погодних умов.

Цикадка зелена здатна зимувати у стадії яйця в тканинах різноманітних злакових трав, що забезпечує стабільність її популяції щороку.

Цей шкідник є поліфагом, тому завдає шкоди багатьом сільськогосподарським культурам. Особливо часто від нього страждають злакові, овочі, ягідники та плодові дерева.

Пошкодження полягає у висмоктуванні клітинного соку з листя та стебел. Це призводить до значного виснаження рослин та затримки їхнього розвитку у період активного росту.

Під час живлення шкідник впорскує токсичну слину, яка спричиняє некрози тканин. Листки жовтіють, скручуються, а в окремих випадках рослини можуть повністю загинути.

Цикадка зелена є переносником багатьох фітоплазмових та вірусних хвороб. Навіть при невеликій кількості комах вірусна інфекція може швидко поширитися на все поле.

Втрати врожаю можуть бути суттєвими, особливо якщо зараження відбувається в молоді фази розвитку культури, коли рослини ще не мають достатнього імунітету.

Життєвий цикл включає розвиток одного або двох поколінь залежно від температури та вологості навколишнього середовища. Личинки зазвичай з’являються у травні.

Найбільша чисельність дорослих комах спостерігається в середині літа, коли вони активно мігрують між полями та присадибними ділянками у пошуках соковитої зелені.

Тепла та волога погода сприяє інтенсивному розмноженню шкідника. У таких умовах темпи відкладання яєць зростають, що призводить до спалахів чисельності цикадки.

З настанням осені дорослі особини відкладають яйця в тканини багаторічних трав. Це покоління готується до перезимування, ховаючись у прикореневій зоні рослин.

Моніторинг популяції варто проводити з ранньої весни. Особливо важливо звертати увагу на вологі зони біля водойм та країв полів, де цикадки скупчуються найчастіше.

Першими ознаками ураження є дрібні білясті точки на листках, які згодом зливаються у великі плями. Листя втрачає колір та стає ламким.

Якщо ви помітили, що під час прогулянки полем чи городом між рослин вилітають дрібні зелені комахи — це пряма ознака високої заселеності ділянки цикадкою.

• Знебарвлення листя;
• Поява жовтих плям на стеблах;
• Скручування листкових пластинок;
• Загальна пригніченість рослин;
• Присутність сріблястих шкурок личинок на нижньому боці листа.

Ознакою того, що працює цикадка, є наявність вірусних симптомів, таких як мозаїчність або карликовість, які проявляються нерівномірно на ділянці.

При детальному огляді можна виявити самих комах, які мають звичку швидко ховатися на інший бік листка, намагаючись уникнути прямого зорового контакту.

Агротехнічні заходи включають регулярне викошування бур’янів на межах та навколо ділянок. Особлива увага має приділятися знищенню злакових бур’янів, які слугують резерваторами.

Хімічний захист передбачає обприскування інсектицидами системної дії. Важливо проводити обробку в період виходу личинок, до того як вони стануть дорослими особинами.

Дотримання сівозміни допомагає розірвати цикл розвитку шкідника. Не рекомендується розміщувати чутливі овочеві культури поряд з багаторічними травами.

Використання жовтих клейових пасток дозволяє знизити чисельність дорослих особин та вчасно сигналізувати про необхідність проведення хімічної обробки.

Підтримка високого рівня агротехніки — полив, внесення добрив, вчасна обробка ґрунту — допомагає рослинам легше переносити укуси цикадок та швидше відновлюватися.