Мигдалева попелиця

Мигдалева попелиця (лат. Brachycaudus amydalinus) — це дрібна комаха з родини справжніх попелиць, яка спеціалізується на пошкодженні представників роду слив, зокрема мигдалю.

Біологія виду передбачає зимування у стадії яйця, які самки відкладають під лусочки бруньок або в тріщини кори однорічних пагонів наприкінці осені.

Навесні, під час розпускання бруньок, виходять личинки, які починають інтенсивно живитися соками рослин, проходячи кілька вікових стадій розвитку.

Протягом вегетаційного періоду попелиця розвивається у кількох поколіннях, причому влітку часто з'являються крилаті особини для розселення на інші дерева.

Цей вид характеризується високою швидкістю розмноження, завдяки чому навіть невелика кількість особин на початку весни може призвести до утворення великих колоній.

Шкідник завдає значної шкоди молодим пагонам, висмоктуючи сік із тканин, що призводить до затримки росту та розвитку всього дерева.

Під час живлення попелиця вводить у тканини рослини токсичні речовини, що спричиняють деформацію листя та передчасну зупинку росту верхівкових бруньок.

Внаслідок виснаження рослин знижується морозостійкість дерев, що особливо небезпечно для молодих саджанців у перші роки після посадки.

Пошкоджені листки стають вразливими для інших патогенів та грибкових захворювань, що посилює загальний негативний вплив на здоров'я саду.

Зниження асиміляційної поверхні листя негативно позначається на закладанні плодових бруньок та якості майбутнього врожаю мигдалю.

Головним симптомом є скручування листя у вигляді «гнізд» на верхівках пагонів, усередині яких щільними групами розташовані дрібні комахи.

Наявність липкого нальоту на поверхні листків та пагонів свідчить про виділення медвяної роси, яка є сприятливим субстратом для сажистого грибка.

Навколо колоній попелиці часто можна помітити скупчення мурах, які охороняють комах та живляться їхніми солодкими виділеннями.

При сильному ураженні листя набуває жовтуватого відтінку, стає крихким, а верхівки пагонів деформуються і набувають викривленої форми.

Передчасне опадання листя в червні-липні є ознакою критичного ступеня заселення саду цим шкідником.

Боротьбу слід починати навесні, проводячи обприскування інсектицидами системної дії до моменту скручування листя, коли комахи стають недосяжними для контактних препаратів.

У промислових садах важливо дотримуватися графіку профілактичних обробок, враховуючи динаміку виходу личинок із яєць у конкретних кліматичних умовах.

Використання біологічних засобів захисту, зокрема залучення в сад корисних ентомофагів, дозволяє суттєво знизити чисельність популяції без використання отрутохімікатів.

Агротехнічний контроль передбачає обрізку та спалювання сильно уражених гілок, що допомагає зупинити розповсюдження шкідника на здорові дерева.

Моніторинг чисельності за допомогою феромонних пасток або візуальних оглядів дозволяє вчасно прийняти рішення про необхідність застосування хімічних засобів захисту.