Мідляк

Мідляки відносяться до родини Чорнотілок (Tenebrionidae), що входить до ряду Твердокрилих. Дорослі жуки мають характерне чорне або темно-буре тіло довжиною від 20 до 30 мм, часто з матовим відливом.

Відмінною рисою імаго є видовжена форма надкрил, які часто звужуються до заднього кінця, утворюючи своєрідний «шип». Жуки ведуть сутінковий і нічний спосіб життя, вдень ховаючись у сховищах.

Личинки мідляка, відомі як несправжньодротяники, відрізняються від личинок коваликів більш твердим хітиновим покривом і буроватим забарвленням. Вони мають циліндричне тіло з добре розвиненими грудними ногами.

Розвиток комахи проходить повний цикл метаморфозу: яйце, личинка (має кілька віків), лялечка та імаго. У ґрунті личинки можуть перебувати тривалий час, поступово збільшуючись у розмірах.

Оптимальні умови для розмноження мідляка — посушливі регіони, де він віддає перевагу чорноземним та каштановим ґрунтам, глибоко проникаючи в землю для зимівлі.

Основну шкоду завдають личинки, які мешкають у верхньому шарі ґрунту і пошкоджують висіяне насіння, а також сходи сільськогосподарських культур.

Шкідник найбільш небезпечний для зернових колосових культур, таких як озима та яра пшениця, ячмінь і жито, виїдаючи зародки насіння в ґрунті.

Також мідляки часто зустрічаються на посівах просапних культур, включаючи кукурудзу, соняшник та цукровий буряк, де підгризають підземні частини стебел.

Іноді дорослі жуки пошкоджують вегетативні органи рослин, харчуючись листям, проте економічний збиток від імаго значно нижчий, ніж від діяльності личинок.

Висока чисельність несправжньодротяників здатна призвести до зрідженості посівів і зниження густоти стояння рослин, що вимагає пересіву площ.

Активність дорослих жуків зазвичай починається навесні, при прогріванні ґрунту до помірних температур, і триває до осені.

Відкладання яєць відбувається в ґрунт, після чого відроджуються личинки, які починають активно харчуватися органічними рештками та підземними частинами культур.

Найбільшу шкоду посівам личинки завдають у весняний період, коли рослини знаходяться у фазі проростання насіння та появи перших сходів.

Зимівля комах здійснюється переважно в стадії личинки різного віку або дорослого жука, глибоко в ґрунті, що робить їх стійкими до морозів.

У посушливі роки, коли природних джерел живлення у вигляді перегною недостатньо, шкідливість личинок на культурних рослинах зростає багаторазово.

Першою ознакою зараження є поява «плішин» на полях, де спостерігається масове зрідження сходів культурних рослин.

При огляді пошкоджених рослин помітні виїдені насінини, які або повністю позбавлені зародка, або мають наскрізні отвори.

На молодих паростках часто видно пошкодження в зоні кореневої шийки, що призводить до в'янення та подальшої загибелі всієї рослини цілком.

Наявність жуків у ґрунті можна визначити за допомогою ґрунтових розкопок або встановлення спеціальних пасток у міжряддях посівів.

• Пошкодження посівів на ранніх стадіях розвитку.
• Наявність у ґрунті характерних твердих личинок.
• Специфічні пошкодження підземних частин стебла.

Ключовим методом боротьби є глибока зяблева оранка, яка порушує середовище проживання личинок і призводить до їх часткової загибелі від впливу хижаків.

Важливим є дотримання сівозміни, що виключає беззмінне вирощування зернових культур, що позбавляє шкідника кормової бази на одній ділянці.

При високій чисельності шкідника ефективною є передпосівна обробка насіння системними інсектицидами, що захищає проростки в перші тижні життя.

Застосування інсектицидів у ґрунт або використання принадочних майданчиків може бути виправданим лише при досягненні економічного порогу шкідливості.

Ретельна боротьба з бур'янами на полях і краях посівів позбавляє мідляка місць для укриття та додаткового живлення в літній період.