Оранжерейная оранжева попелиця

Оранжерейная оранжева попелиця (лат. Aulacorthum solani) — це небезпечний шкідник з родини Справжніх попелиць. Доросла особина має видовжене тіло довжиною до 3 мм, колір якого варіюється від ніжно-зеленого до яскраво-оранжевого.

Головною відмінністю виду є характерні темні плями біля основи сифонів — трубочок на черевці. Цей вид веде рухливий спосіб життя, швидко розмножуючись партеногенетичним шляхом.

У закритому ґрунті розвиток попелиці відбувається безперервно протягом усього року, що дозволяє комасі постійно поповнювати свої колонії за сприятливих умов.

Крилаті особини здатні перелітати між сусідніми рослинами, що сприяє швидкому поширенню вірусних захворювань по всій теплиці або оранжереї.

Оптимальні температурні умови для інтенсивного розмноження коливаються від 20 до 25 градусів за Цельсієм при помірній вологості повітря.

Цей шкідник є поліфагом, що пошкоджує багато овочевих та декоративних культур. Серед основних жертв — томати, баклажани, перець та картопля.

Окрім овочевих, від попелиці часто страждають квіткові культури, такі як бегонії, хризантеми та різноманітні кімнатні рослини в оранжереях.

Комахи висмоктують сік з молодих пагонів та листя, що викликає виснаження рослини та пригнічення її фізіологічних функцій.

Особлива небезпека полягає в тому, що Aulacorthum solani переносить десятки вірусів, які здатні призвести до повної загибелі врожаю.

Навіть при невеликій чисельності колонії шкідник суттєво знижує енергію росту рослини, що відображається на якості та кількості майбутніх плодів.

Перші ознаки зараження включають скручування та деформацію молодих листків, які знаходяться на верхівках пагонів. Листя починає втрачати колір і жовтіти.

На нижній частині листової пластини можна побачити щільні колонії попелиці, а також липкі виділення — медвяну росу, що є продуктом життєдіяльності комах.

Вторинним симптомом є поява сажистого грибка на паді, що вкриває листя чорним оксамитовим нальотом, заважаючи нормальному процесу фотосинтезу.

При огляді на листі залишаються білі висівки — це скинуті шкурки (екзувії), що свідчать про активне зростання популяції шкідника на конкретній рослині.

Зменшення темпів цвітіння та опадання бутонів часто є критичним показником того, що попелиця вже тривалий час живиться соками культури.

Боротьба починається з агротехнічних заходів: знищення бур'янів та дезінфекція теплиць перед початком кожного нового сезону вирощування.

Біологічний захист передбачає запуск у теплицю корисних комах-ентомофагів, таких як хижа галиця або афідіус, що активно винищують колонії.

Хімічні методи застосовуються при перевищенні економічного порогу шкодочинності з використанням системних інсектицидів, що проникають у тканини рослин.

• Використання препаратів на основі тіаклоприду або ацетаміприду.
• Застосування екологічних методів, наприклад, обробка мильним розчином при невеликих ураженнях.
• Регулярний огляд рослин з використанням жовтих клейових пасток для виявлення крилатих особин.

Важливо чергувати інсектициди, щоб уникнути виникнення резистентності (стійкості) популяції попелиці до діючих речовин конкретних препаратів.