Попелиця ломоносова

Попелиця ломоносова (лат. Aphis vitalbae) належить до ряду напівтвердокрилих, родини справжніх попелиць (Aphididae). Це дрібна комаха, яка спеціалізується на живленні соками рослин роду Clematis.

Тіло шкідника м'яке, забарвлення варіюється від світло-зеленого до оливкового, що робить його майже непомітним на молодих пагонах.

Біологія виду передбачає зміну поколінь протягом літнього сезону, при цьому розвиток відбувається дуже швидко завдяки партеногенезу.

Зимує комаха у стадії яйця, яке відкладається на пагонах ломоноса восени, що гарантує збереження популяції навіть у суворі зими.

Комахи ведуть суспільний спосіб життя, утворюючи великі скупчення, які повністю покривають ніжні частини рослини, де концентрація поживних речовин максимальна.

Основним об'єктом ураження є клематис (ломонос), для якого дія попелиці є критичною в період вегетації.

Шкідник висмоктує соки з молодих пагонів та бутонів, що призводить до загального пригнічення росту та розвитку всієї ліани.

Внаслідок активного живлення попелиці тканини рослини деформуються, листя скручується, а бутони не здатні повноцінно розкритися.

Попелиця є переносником вірусних хвороб, які неможливо вилікувати, тому превентивний захист має величезне значення для збереження культури.

Крім того, виділення комах (медвяна роса) стають субстратом для сажистого грибка, який перешкоджає фотосинтезу та погіршує стан листя.

Перші особини з'являються на початку весни під час розпускання бруньок, коли починається сокорух у рослині.

Пік розмноження припадає на травень та червень, коли температурний режим є найбільш сприятливим для розвитку нових поколінь.

В літній період популяція може дещо зменшуватися через вплив природних ворогів, проте за відсутності контролю чисельність знову зростає.

Восени розвивається генерація, що відповідає за відкладання яєць для зимівлі, завершуючи річний цикл життєдіяльності виду.

Швидкість зміни поколінь дозволяє одному осередку ураження поширитися на весь кущ лише за пару тижнів.

Деформація та скручування верхівок пагонів — це перша ознака того, що на клематисі оселилася колонія шкідників.

При детальному огляді на зворотному боці листків можна помітити скупчення комах, які нагадують темний або зеленуватий оксамитовий наліт.

Посилена активність мурах навколо куща є непрямим, але дуже точним показником наявності попелиці, яка виділяє солодкий секрет.

Липкість поверхні листя свідчить про активне живлення комах і виділення ними паді, що негативно впливає на зовнішній вигляд рослини.

Засихання або опадання бутонів без видимих на те причин майже завжди вказує на пошкодження квітконіжок колоніями попелиці.

Механічне видалення частин рослини, що найбільш заселені попелицею, є найшвидшим способом зменшення шкодочинності.

Застосування системних інсектицидів дозволяє ефективно знищити шкідників навіть у важкодоступних місцях, де вони ховаються в скрученому листі.

Біологічні методи, включаючи обробку мильними розчинами або настоями рослин з інсектицидними властивостями, ефективні на початкових етапах зараження.

Контроль чисельності мурах у саду значно спрощує завдання, оскільки вони активно переносять попелицю з однієї рослини на іншу.

• Регулярний огляд нижньої частини листя клематисів.
• Використання препаратів на основі олій для покриття шкідників плівкою.
• Підтримання високої агротехнічної культури вирощування.
• Залучення сонечок (божих корівок) як природних регуляторів чисельності.