Соняшникова попелиця

Соняшникова попелиця (лат. Aphis helianthi) — це дрібна комаха, що належить до ряду напівтвердокрилих та родини попелицевих. Імаго мають видовжено-овальне тіло завдовжки до 2,5 міліметрів.

Колір тіла варіюється від темно-зеленого до чорного, іноді з бурим відтінком. Характерними морфологічними ознаками є короткі темні сифони на черевці та антени, що складаються з декількох сегментів.

Основним об'єктом живлення є культурний соняшник. Попелиця завдає шкоди різним частинам рослини, зосереджуючись на молодих тканинах, де вміст поживних речовин є найвищим.

Шкідливість полягає у висмоктуванні клітинного соку, що призводить до загального пригнічення росту та розвитку рослини. При сильному ураженні спостерігається недорозвиненість кошиків та зниження маси тисячі насінин.

Цикл розвитку виду є досить складним і передбачає міграцію між рослинами-господарями. Перезимовують яйця, які відкладаються на зимуючих рослинах.

Навесні з яєць виходять засновниці, які дають початок літнім поколінням. У червні-липні крилаті особини мігрують на посіви соняшнику, де відбувається швидке розмноження протягом усього вегетаційного періоду.

Пошкоджені листки деформуються, скручуються у трубочку та знебарвлюються. На поверхні листків з'являється липка речовина — падь, що є продуктом життєдіяльності комах.

Наявність паді приваблює мурах, які охороняють колонії попелиці. Також на липких виділеннях оселяються сажисті гриби, які перешкоджають нормальному процесу фотосинтезу, вкриваючи листя чорним нальотом.

Агротехнічні заходи включають боротьбу з бур'янами, що можуть бути резерваторами шкідника. Важливо своєчасно знищувати падалицю та дикі види соняшнику навколо полів.

Хімічний метод захисту є найбільш радикальним та застосовується під час виявлення перших ознак заселення колоніями. Використовують дозволені інсектициди системної дії, які проникають у тканини рослини та забезпечують тривалий захист.