Галова грушева попелиця

Галова грушева попелиця Anuraphis farfarae є небезпечним шкідником садово-ягідних культур, що належить до родини Aphididae. Вона спеціалізується на висмоктуванні соків із молодих тканин рослин.

Комахи мають дрібні розміри, їх забарвлення варіюється від блідо-зеленого до жовтуватого кольору. Вони живуть великими групами, утворюючи цілі колонії на нижньому боці листків.

Цикл розвитку включає стадію яйця, яке перезимовує на корі гілок груші. Навесні з них з’являються засновниці, що дають початок новим поколінням попелиці.

Це мігруючий вид: частину літа комахи проводять на трав’янистих рослинах, таких як підбіл, а восени повертаються на грушу для відкладання яєць.

В умовах сприятливої погоди попелиця розмножується надзвичайно швидко, що вимагає вжиття негайних заходів для стримування її чисельності в саду.

Основною культурою, що страждає від діяльності цього шкідника, є груша. Особливо вразливими є молоді дерева та саджанці, які активно нарощують листову масу.

Живлячись соком, попелиця впорскує в рослину токсини, що викликають патологічне розростання клітин і формування характерних виростів — галів.

Гали мають вигляд яскраво-червоних або бордових здуть на поверхні листка. Це серйозно порушує фізіологічні процеси в дереві та знижує його імунітет.

Значне ураження призводить до того, що листя передчасно засихає та опадає, що негативно впливає на процес накопичення поживних речовин перед зимою.

Внаслідок пошкодження верхівкових бруньок пагони деформуються, що порушує правильне формування крони дерева та уповільнює його загальний розвиток.

Першим симптомом зараження є скручування країв листя на верхівках пагонів. Листки стають горбкуватими та набувають нехарактерного червонуватого відтінку.

При відкритті скручених ділянок можна побачити скупчення дрібних комах. Липкі виділення (медвяна роса) вкривають поверхню листків, створюючи умови для грибків.

Пошкоджені листки поступово темніють, засихають та скручуються у щільні грудки, що захищають колонію попелиці від зовнішніх впливів та хижаків.

Загальний стан дерева погіршується: ріст нових пагонів зупиняється, плоди можуть дрібнішати або втрачати товарні якості через загальне ослаблення дерева.

• Поява червонуватих здуть (галів) на листках.
• Скручування та деформація молодих пагонів.
• Липкий наліт, що стає середовищем для сажистого грибка.

Ефективним заходом є ранньовесняне обприскування дерев препаратами на основі мінеральних олій, які знищують яйця шкідника на корі.

Під час активної вегетації варто використовувати системні інсектициди, що здатні діяти навіть через поверхню листків, проникаючи всередину колоній.

Важливо своєчасно видаляти бур’яни (зокрема підбіл) у міжряддях та пристовбурних колах, оскільки вони є проміжними господарями попелиці влітку.

Залучення ентомофагів — сонечок, златоглазок та хижих клопів — допомагає знизити чисельність попелиці природним шляхом без застосування хімії.

При виявленні локальних вогнищ ураження можна провести обрізку та спалювання пошкоджених гілок, що суттєво обмежить розселення шкідника.