Попелиця грушева галовая

Попелиця грушева галова (Anuraphis catonii) належить до ряду напівтвердокрилих та родини справжніх попелиць. Це дрібний комах-фітофаг, що спеціалізується на живленні соком груші.

Тіло дорослих особин м'яке, овальне, з характерними трубками (сифонами) на задній частині черевця, за якими можна ідентифікувати представників родини Aphididae.

Колірна гама комах варіюється від світло-зеленого до жовтуватого, що дозволяє їм залишатися непомітними на фоні листя груші.

Розмноження відбувається партеногенетичним шляхом протягом літа, що забезпечує надзвичайно високі темпи приросту популяції в саду.

Восени в колоніях з'являються статеві особини, які забезпечують запліднення та відкладання яєць, призначених для успішної зимівлі.

Цей шкідник завдає шкоди груші, висмоктуючи поживні речовини з молодих листків та верхівкових пагонів дерева.

Впорскування слини при живленні викликає токсичну реакцію тканин рослини, що призводить до формування патологічних розростань — галів.

Пошкоджені листки втрачають здатність до нормального фотосинтезу, що негативно впливає на загальний стан та продуктивність дерева.

У молодому віці дерева або в розплідниках пошкодження пагонів призводить до порушення структури крони та деформації скелетних гілок.

Масове поширення попелиці може викликати передчасний листопад, що критично знижує накопичення поживних речовин для підготовки до зими.

Життєвий цикл починається навесні з відродження личинок-засновниць із яєць, що перезимували на корі груші.

Найбільша активність шкідника спостерігається у період активного росту листкової маси, коли тканини найбільш соковиті та поживні для комах.

Протягом літнього періоду попелиця утворює численні покоління, постійно збільшуючи щільність колоній на уражених деревах.

При зниженні середньодобових температур та скороченні світлового дня розвиток уповільнюється, і починається підготовка до зимового спокою.

Зимуюча стадія представлена яйцями, які надійно прикріплені до кори, що дозволяє виду витримувати несприятливі умови довкілля.

Першою ознакою є деформація листків: поява горбистих роздутих ділянок, які поступово згортаються або скручуються.

Листя часто змінює забарвлення на жовте, червоне або коричневе, виглядає пригніченим та хворим.

Наявність клейких крапель (паді) на листі свідчить про активну життєдіяльність колонії та наявність сисних комах.

На паді часто селяться сажисті гриби, що створюють чорний наліт на поверхні листкової пластини, погіршуючи дихання рослини.

Біля місць скупчення попелиці завжди можна помітити велику кількість мурах, які захищають колонії для споживання солодких виділень.

Заходи боротьби повинні бути комплексними та починатися ще до появи перших листків у саду.

Раннє весняне обприскування інсектицидами або мінеральними оліями дозволяє знищити яйцекладки, що значно знижує чисельність популяції.

Протягом вегетації важливо проводити моніторинг дерев та застосовувати системні препарати при перших ознаках появи колоній.

• Вирізка та спалювання сильно уражених пагонів для обмеження розповсюдження.
• Підтримання чисельності природних ворогів: сонечок, златоглазок та мух-дзюрчалок.
• Контроль мурашників, оскільки мурахи сприяють розселенню попелиці та захищають її від хижаків.

Використання хімічних засобів повинно відповідати регламентам безпеки, щоб не завдати шкоди запилювачам та корисній фауні саду.