Клоп-крихта

Клоп-крихта (Anthocoris nemorum) належить до родини Anthocoridae і є типовим представником ряду напівтвердокрилих.

Це комаха дуже дрібного розміру, тіло якої в довжину становить лише близько 3–4 міліметрів, має характерну овальну форму.

Дорослий клоп забарвлений у темно-коричневий або чорний колір, має блискучі надкрила та добре розвинені органи чуття.

Личинки клопа вирізняються яскравим оранжевим або червоним забарвленням, що робить їх помітними на зеленому фоні листя.

Цей вид поширений по всій території Європи, часто зустрічається в садах, парках та на полях з різноманітними культурними рослинами.

Основна функція цієї комахи в екосистемі — хижацтво, проте в умовах дефіциту білкової їжі вона може завдавати шкоди рослинам.

Клоп-крихта висмоктує сік із м'яких тканин молодих пагонів та зав'язей ягідних культур, зокрема малини та суниці.

Найбільшу загрозу становить для молодих листків, у місцях проколів яких утворюються жовті плями та некрози тканин.

Пошкоджені плоди часто набувають потворної форми, що значно знижує їхню товарну привабливість для споживача.

Через вплив слини клопа на тканини рослини сповільнюється розвиток верхівкових бруньок, що негативно впливає на врожай.

Зимують виключно імаго (дорослі особини) у сприятливих для перечікування холодів місцях, наприклад, під корою дерев.

Весняне пробудження комах відбувається при настанні тепла, коли денна температура повітря стабільно перевищує десять градусів.

Упродовж одного вегетаційного сезону в помірних широтах може розвиватися до трьох поколінь цього виду комах.

Пік чисельності популяції припадає на середину літа, коли умови стають максимально сприятливими для відкладання яєць.

Восени спостерігається поступове зниження активності та переміщення комах у місця для майбутнього зимового спокою.

Ознаками пошкодження є поява дрібних жовтуватих крапок, які поступово зливаються в зони ураження на поверхні листка.

Скручування країв листя та деформація молодих зав'язей є прямими свідченнями активності цього дрібного шкідника.

• Поява некротичних плям на верхівках пагонів.
• Опадання пошкоджених квіткових бруньок у період формування зав'язі.
• Наявність личинок червонуватого кольору на нижній стороні листя.

Часто пошкодження супроводжується вторинними інфекціями, які потрапляють у тканини рослини через проколи, зроблені клопом.

Важливо вчасно ідентифікувати причину, адже часто шкоду спричиняє комплекс комах, а не тільки цей клоп.

Ефективний захист починається з правильної агротехніки, зокрема знищення бур'янів, що можуть слугувати резервацією для розмноження.

Не рекомендується застосування інсектицидів широкого спектра дії, щоб не знищувати корисних ентомофагів, які контролюють чисельність попелиць.

Для локального захисту можна використовувати біопрепарати на основі природних бактерій або екстрактів рослин з відлякуючим ефектом.

Підтримання екосистемного балансу в саду дозволяє природним ворогам стримувати чисельність клопа-крихти нижче порогу шкодочинності.

При масовому розмноженні необхідно проводити моніторинг і лише в крайньому разі використовувати вибіркові засоби захисту рослин.