Анарзія

Анарзія, або смугаста персикова міль (лат. Anarsia lineatella), належить до ряду Лускокрилі, родини Виїмчастокрилі молі. Дорослий метелик має розмах крил до 15 мм та сіро-коричневе забарвлення з характерним темним візерунком.

Гусениці шкідника досягають довжини 10–15 мм, мають червонувато-буре тіло зі світлою головою. Поверхня тіла вкрита рідкими волосками, що є ключовою ознакою для ідентифікації в саду.

Яйця анарзії дуже дрібні, овальні, білого або жовтуватого кольору. Самки відкладають їх поодиноко на молоді пагони, черешки листя або поблизу плодоніжок.

Лялечки мають бурий колір і розміщуються у пухких коконах, які знаходяться всередині скрученого листя або в тріщинах кори дерева.

Зимують шкідники у стадії гусениці молодших віків. Вони будують спеціальні камери у корі, переважно у розвилках гілок, де успішно переносять зимові холоди.

Анарзія є небезпечним шкідником, що спеціалізується на кісточкових культурах. Найбільше страждають персик, абрикос, нектарин, слива та мигдаль.

Навесні гусениці першого покоління проникають всередину бруньок та пагонів. Це спричиняє в’янення верхівок, їх викривлення та засихання, що суттєво послаблює молоді дерева.

Наступні покоління гусениць пошкоджують плоди. Вони заглиблюються в м'якоть, часто біля плодоніжки, перетворюючи плід на непридатний для споживання продукт.

Місця пошкоджень плодів стають воротами для грибкових інфекцій, таких як плодова гниль. Це призводить до масового опадання плодів перед збором врожаю.

Без вчасних захисних заходів анарзія може знищити значну частину врожаю, особливо на промислових ділянках з монокультурою кісточкових.

Вихід гусениць з місць зимівлі збігається з фазою набрякання бруньок. У цей час вони починають активно живитися тканинами молодих органів рослин.

Протягом вегетаційного періоду шкідник розвивається у кількох генераціях. Кількість поколінь залежить від кліматичних умов регіону, зазвичай їх від двох до чотирьох.

Пік активності метеликів спостерігається у червні та липні. Саме в ці місяці проводиться моніторинг за допомогою феромонних пасток для визначення строків обробки.

В кінці літа та восени розвиваються останні покоління, гусениці яких згодом переходять на зимову діапаузу під корою дерев.

Постійний нагляд за динамікою чисельності дозволяє ефективно реагувати на появу шкідника та запобігати його масовому розмноженню.

Ознакою пошкодження є скручене листя на верхівках пагонів та «прапорцеве» в'янення молодих гілок, які швидко чорніють.

На плодах помітні вхідні отвори з виділенням камеді. Це характерний слід роботи гусениці всередині плоду, що заповнює ходи екскрементами.

Зимові «гнізда» гусениць виглядають як маленькі горбики з павутиння та екскрементів на корі в місцях розгалуження гілок.

Пошкоджені бруньки навесні не розпускаються або відразу в’януть після виходу з них личинок шкідника.

Наявність метеликів у феромонних пастках є сигналом для початку захисних робіт у саду протягом наступних кількох діб.

Агротехнічний контроль полягає у систематичному видаленні пошкоджених пагонів, що містять гусениць, з наступним їх спалюванням.

Хімічний захист передбачає обприскування інсектицидами в моменти відродження гусениць кожного покоління, оскільки в інший час вони захищені рослинними тканинами.

• Використання селективних інсектицидів, що діють на комах у фазі гусениці.
• Застосування біопрепаратів на основі Bacillus thuringiensis для безпечного захисту.
• Встановлення феромонних пасток для масового вилову самців.
• Очищення стовбурів від старої кори восени для знищення місць зимівлі.

Чергування препаратів з різними механізмами дії є обов’язковим для уникнення виникнення стійкості (резистентності) до отрутохімікатів.

Комплексний підхід, що поєднує моніторинг та своєчасну хімічну обробку, дозволяє мінімізувати втрати врожаю та зберегти здоров’я плодових дерев.