Глодовий кліщ

Глодовий кліщ (Amphitetranychus viennensis) — це небезпечний павутинний кліщ, що завдає значної шкоди плодовим культурам. Доросла особина має дуже малі розміри, близько 0,4–0,5 мм, тому їх важко помітити без збільшувальних приладів.

Забарвлення кліщів варіюється від жовтувато-коричневого до яскраво-червоного кольору. Зміна кольору часто залежить від віку особин та їхнього раціону під час вегетаційного періоду.

Зимують запліднені самки в тріщинах кори дерев або під рештками рослинності. З настанням тепла, зазвичай навесні, вони виходять зі схованок і починають живлення на молодих листках.

Біологічний цикл кліща відзначається високою швидкістю розвитку. За літній сезон при сприятливих температурах та низькій вологості шкідник здатний дати до восьми поколінь поспіль.

Висока швидкість розмноження робить глодового кліща одним з найнебезпечніших об'єктів у садах, оскільки популяція зростає в геометричній прогресії за короткий період.

Шкідник є вузьким спеціалістом на плодових культурах, уражуючи яблуню, грушу, вишню, сливу, персик та глід. Пошкодження починаються з появи дрібних плям, що свідчать про висмоктування соку.

Через живлення кліщів хлорофіл в листках руйнується, що призводить до припинення фотосинтезу. Це негативно впливає на загальний стан дерева та його здатність протистояти стресам.

Уражені дерева стають слабшими, що відображається на обсягах майбутнього врожаю. Листя передчасно жовтіє, сохне та опадає, що призводить до оголення крони в середині літа.

Ослаблені дерева гірше переносять зиму. Можливе підмерзання гілок або навіть повна загибель молодих саджанців, які не встигли накопичити достатньо поживних речовин.

В умовах промислових садів глодовий кліщ може знизити товарні якості плодів, роблячи їх дрібними та неконкурентними на ринку.

Першим симптомом зараження є виникнення світлих цяток на верхній стороні листків. Ці плями — місця проколів, через які кліщі висмоктують вміст клітин.

З часом листя змінює свій вигляд, набуваючи бурого або мармурового забарвлення. Це свідчить про глибоке ураження тканин, яке вже неможливо виправити.

Павутиння на нижній стороні листків є явним доказом того, що популяція кліща досягла критичного рівня. Саме в цій павутині шкідники захищаються від зовнішніх факторів.

Передчасне скидання листя восени, а в критичних випадках навіть влітку, є характерною ознакою масового поширення глодового кліща на ділянці.

Виявити шкідника можна при детальному огляді нижньої частини листя, де знаходяться колонії дорослих особин, личинок та їхні яйця.

Боротьба має бути комплексною і починатися з правильної агротехніки. Важливо своєчасно видаляти сухе листя, яке є джерелом інфекції для наступного сезону.

У садах рекомендується підтримувати помірну вологість. Заходи, спрямовані на запобігання надмірному пересиханню ґрунту та повітря, допомагають стримати розмноження кліща.

Хімічний захист передбачає використання акарицидів. Важливо проводити обробку до початку масового розмноження, приділяючи особливу увагу ретельному покриттю нижньої сторони листків.

Біологічний метод, що базується на використанні ентомофагів, може бути ефективним у довгостроковій перспективі при обмеженому використанні токсичних інсектицидів.

• Обробка дерев у період розпускання бруньок.
• Чергування препаратів для уникнення звикання шкідника.
• Використання хижих комах (фітосейід).