Вільхова цикадка

Вільхова цикадка (лат. Alnetoidia alneti) є представником ряду напівтвердокрилих та родини цикадових. Це невелика комаха, розмір якої варіюється від 3 до 4 міліметрів, що робить її досить непомітною на деревах.

Забарвлення дорослих особин зазвичай світло-жовте або зеленувате, що дозволяє їм ефективно маскуватися на нижньому боці листя. Крила у комах прозорі, часто мають ледь помітний блиск.

Личинки візуально схожі на дорослих комах, але відрізняються відсутністю крил та меншими розмірами. Вони дуже рухливі і при найменшій небезпеці швидко пересуваються по поверхні рослини.

Цикл розвитку комахи тісно пов'язаний з біологією дерева-господаря. Зимують ці шкідники переважно у стадії яйця, які відкладаються самками під епідерміс молодих пагонів або в черешки листків.

Розвиток проходить через декілька личинкових стадій, під час яких комахи активно харчуються соком рослин, поступово перетворюючись на дорослих особин, готових до розмноження.

Основною кормовою базою для даного шкідника є вільха, проте цикадка здатна заселяти широкий спектр листяних дерев. Це робить її небезпечною для різних типів насаджень.

До переліку культур, що пошкоджуються, входять береза, ліщина, граб, липа та деякі плодові дерева. У щільних насадженнях шкідник швидко переходить з однієї рослини на іншу.

Комахи висмоктують сік з листя, що призводить до порушення фізіологічних процесів рослини. В результаті листя втрачає тургор, стає в'ялим та набуває хворобливого вигляду.

Внаслідок ураження рослини стають більш вразливими до грибкових захворювань. Зокрема, на липких виділеннях цикадок часто розвивається сажистий грибок, який заважає нормальному фотосинтезу.

Масове розмноження вільхової цикадки призводить до передчасного опадання листя, що послаблює дерево перед зимовим періодом і негативно впливає на його загальний приріст у наступні роки.

Поява шкідника спостерігається навесні при встановленні стабільно теплої погоди. Личинки виходять з яєць після того, як середньодобова температура повітря перевищує 10 градусів тепла.

Найвищу активність вільхова цикадка демонструє в червні та липні, коли дорослі комахи масово розселяються по деревах. У цей час вони найбільш рухливі та помітні під час огляду крони.

Протягом вегетаційного сезону в залежності від клімату може розвиватися одне або два покоління шкідника. Друга генерація часто з'являється ближче до кінця літнього періоду.

Восени активність комах зменшується, і вони готуються до зимового спокою. Самки відкладають яйця, які надійно захищені тканинами рослини до настання наступної весни.

М'яка зима та волога весна сприяють виживанню більшої кількості яєць, що в подальшому призводить до спалахів чисельності популяції та серйозного ураження насаджень.

Первинною ознакою зараження є світлі крапки на листках, які створюють ефект мармуровості. Це сліди проколів, через які комахи висмоктують клітинний сік рослини.

При детальному огляді нижньої сторони листя можна побачити самих личинок або білі порожні оболонки, які залишаються після їхньої линьки. Це є надійним доказом присутності цикадки.

Наявність липкого нальоту (медвяної роси) на листках є ще одним симптомом. Ця речовина дуже приваблює мурах, які часто стають помічниками у виявленні скупчень комах на гілках.

Листя поступово деформується, скручується і втрачає свій яскраво-зелений колір. У разі сильного заселення спостерігається пожовтіння великих ділянок крони, що виглядає як передчасне старіння.

Ранній листопад є критичною ознакою сильного ураження. Якщо ви бачите опадання здорового на вигляд листя в серпні, це свідчить про серйозну проблему з живленням через комах.

Агротехнічні методи боротьби включають видалення та спалювання опалого листя восени, оскільки в ньому або на пагонах можуть зберігатися яйця шкідника до весни.

Біологічний захист передбачає використання природних ворогів, таких як златоглазки та сонечка, які ефективно знищують личинок цикадки в природних умовах.

Хімічні засоби захисту слід використовувати лише за умови перевищення порогу шкідливості. Найкращий ефект дають системні інсектициди, що знищують шкідників під час харчування.

Застосування жовтих клейових пасток дозволяє зменшити кількість дорослих особин і контролювати початок їх масового літа в саду чи парковій зоні.

• Систематичний моніторинг стану крони дерев у травні-червні.
• Використання безпечних для бджіл препаратів під час цвітіння.
• Забезпечення оптимального поливу для підвищення стійкості дерев.
• Використання інсектицидів на основі піретроїдів при масовому зараженні.