Північна горіхова плодожерка

Північна горіхова плодожерка (лат. Acrobasis septentrionella) — це представник родини вогнівок, який спеціалізується на пошкодженні дерев родини березових. Комаха має виражений життєвий цикл, адаптований до кліматичних умов помірних широт.

Імаго (доросла особина) — це метелик з розмахом крил до 20 мм. Крила мають непомітне забарвлення, що складається з поєднання сірих та бурих відтінків, з характерними поперечними смугами.

Личинки (гусениці) проходять кілька стадій росту. На початкових етапах вони світлі, проте з віком їхнє тіло набуває червонувато-коричневого відтінку, а голова стає помітно темнішою.

Зимує цей шкідник у стадії гусениці в щільних коконах, які вони плетуть під лусками бруньок або в тріщинах кори, надійно ховаючись від зимових морозів.

Навесні з початком сокоруху гусениці виходять зі своїх укриттів, починають інтенсивно живитися і згодом заляльковуються, після чого з’являється нове покоління метеликів для продовження циклу.

Найбільшої шкоди цей вид завдає насадженням фундука та ліщини. Шкідник знищує як вегетативні органи, так і генеративні зачаткові органи рослин, що безпосередньо впливає на врожайність.

Гусениці раннього покоління живляться бруньками, які щойно розпускаються, виїдаючи їхню серцевину. Це призводить до загибелі молодих пагонів та деформації структури крони.

Згодом шкідник переходить на молоді горіхи. Гусениця прогризає оболонку плоду, харчуючись його вмістом. Такий горіх перестає рости і поступово стає порожнім всередині.

Пошкоджені плоди схильні до передчасного опадання, що ускладнює збір врожаю та спричиняє його значні втрати. Часто зовнішній вигляд плоду залишається майже без змін, доки гусениця не покине його.

Висока щільність шкідника на одній ділянці може призвести до втрати до половини майбутнього врожаю, що робить цей вид надзвичайно небезпечним для промислових плантацій.

Головною ознакою наявності шкідника навесні є засихання бруньок, які виглядають «обпаленими» або мертвими, хоча інші бруньки на дереві вже активно розвиваються.

У літній період про активність плодожерки свідчить масове опадання зав’язі горіхів. Під деревом можна виявити плоди, які виглядають дрібними та недорозвиненими.

При огляді таких горіхів на їхній поверхні можна помітити невеликий отвір, закритий павутиною, та залишки екскрементів гусениці у вигляді бурого пилу.

Наявність павутинних гнізд між молодими листочками або біля основи горіхів є прямим доказом присутності личинок, які активно живляться тканинами рослини.

Якщо на гілках спостерігається деформація молодих пагонів разом із їх потемнінням, це свідчить про глибоке ураження шкідником, що потребує негайного втручання.

Боротьба зі шкідником базується на комплексному підході. Важливо провести обробку інсектицидами в період розпускання бруньок, щоб знищити гусениць, що виходять із зимівлі.

Агротехнічний контроль передбачає обов’язкове збирання та знищення падалиці. Якщо горіхи не прибрати, гусениці встигнуть покинути плоди та піти на зимівлю в кору дерева.

Санітарна обрізка та видалення пошкоджених гілок навесні допомагає суттєво зменшити чисельність популяції шкідника на ділянці до початку сезону розмноження.

Використання феромонних пасток допомагає точно визначити терміни проведення обприскувань, що дозволяє використовувати меншу кількість хімічних препаратів.

• Обробка інсектицидами до початку цвітіння.
• Систематичне збирання опалих горіхів.
• Очищення стовбурів від старої кори.
• Стимулювання природних ворогів (птахів).