Нематоди
Нематоди (тип Nematoda) — це мікроскопічні круглі черви, які є небезпечними паразитами багатьох сільськогосподарських культур. Вони належать до царства Тварини та ведуть прихований спосіб життя у ґрунті або всередині тканин рослин. Як фітопатогени, вони завдають значної шкоди всьому агросектору, знижуючи врожайність та якість продукції.
Вміст розділу
Несправжня галова нематода
Nacobbus aberrans
Ниркова нематода
Rotylenchulus reniformis
Паратиленхус прожектус
Paratylenchus projectus
Пасльональна нематода
Globodera solanacearum
Пратиленх Єна
Pratylenchus jaehni
Пратиленх рухливий
Pratylenchus agilis
Пратиленх Скрибнера
Pratylenchus scribneri
Пратиленхус Аллена
Pratylenchus alleni
Пратиленхус брахіурус
Pratylenchus brachyurus
Пратиленхус Гуді
Pratylenchus goodeyi
Пратиленхус кренатус
Pratylenchus crenatus
Пратиленхус проникаючий
Pratylenchus penetrans
Пратиленхус сефаенсис
Pratylenchus sefaenis
Пратиленхус терес
Pratylenchus teres
Пшенична нематода
Anguina tritici
Радофолус
Radopholus
Рисова галова нематода
Meloidogyne graminicola
Рисова галова нематода
Meloidogyne oryzae
Рисова гетеродероза
Heterodera oryzae
Рисова нематода
Aphelenchoides besseyi
Рисова цистоутворююча нематода
Heterodera oryzicola
Рисова цистоутворююча нематода
Heterodera elachista
Ротиленхулус
Rotylenchulus
Ротиленхулюс бореаліс
Rotylenchulus borealis
Ротиленхулюс малий
Rotylenchulus parvus
Середземноморська нематода
Pratylenchus mediterraneus
Соєва нематода
Heterodera glycines
Списоподібна нематода
Hoplolaimus magnistylus
Спіральна нематода
Helicotylenchus
Спіральна нематода
Helicotylenchus dihystera
Спіральна нематода
Helicotylenchus multicinctus
Спіральна нематода
Helicotylenchus digonicus
Спіральна нематода
Helicotylenchus microlobus
Спіральна нематода
Helicotylenchus erythrinae
Стеблова нематода
Ditylenchus
Стеблова нематода
Ditylenchus dipsaci
Стеблова нематода картоплі
Ditylenchus destructor
Стеблова нематода Клейтона
Tylenchorhynchus claytoni
Сунична нематода
Aphelenchoides fragariae
Тиленхоринх коротколінійний
Tylenchorhynchus brevilineatus
Тиленхоринх Мартіна
Tylenchorhynchus martini
Тиленхоринх сумнівний
Tylenchorhynchus dubius
Тиленхоринхус гладіолатус
Tylenchorhynchus gladiolatus
Тиленхоринхус голий
Tylenchorhynchus nudus
Тиленхоринхус кларус
Tylenchorhynchus clarus
Тиленхоринхус машхуді
Tylenchorhynchus mashhoodi
Тиленхоринхус фазеолі
Tylenchorhynchus phaseoli
Тіленхоринхус максімус
Tylenchorhynchus maximus
Тютюнова картопляна нематода
Globodera tabacum
Хмілева гетеродероза
Heterodera humuli
Хоплолаймус тайленхіформіс
Hoplolaimus tylenchiformis
Хрестоцвіта гетеродра
Heterodera cruciferae
Хризантемова нематода
Aphelenchoides ritzemabosi
Цистоутворююча нематода цукрової тростини
Heterodera sacchari
Цитрусова галова нематода
Meloidogyne citri
Цитрусова нематода
Tylenchulus semipenetrans
Цитрусова нодулярна нематода
Radopholus citri
Яванська галова нематода
Meloidogyne javanica
Ячмінна галова нематода
Meloidogyne naasi
Ячмінна цистоутворююча нематода
Heterodera hordecalis
Нематоди
Ці організми провокують різноманітні хвороби: галову хворобу на овочевих культурах, стеблову гниль на цибулевих та картоплі, а також цистозні ураження злакових. Основними симптомами є затримка росту, в'янення рослин за наявності достатньої вологи, поява здуття (галів) на корінні, а також відмирання вегетативних органів.
Життєвий цикл нематод складається з яйця, чотирьох стадій личинки та імаго. Вони проникають у рослину через кореневу систему або пошкоджені ділянки стебла. Завдяки високій адаптивності, нематоди здатні швидко розмножуватися в умовах інтенсивного землеробства, створюючи багатотисячні популяції за один вегетаційний сезон.
Поширення та розвиток нематод активізується при оптимальних температурах ґрунту +18...+25°C та високій вологості. Вони поширюються з краплями води, зараженим ґрунтом на інструментах, або при висадці інфікованих саджанців. Багато видів здатні впадати в анабіоз, що дозволяє їм виживати в суворих зимових умовах або під час відсутності рослин-господарів.
Вредоносність нематод проявляється в загальному виснаженні рослин та створенні умов для вторинних інфекцій. Основні методи контролю включають:
- Використання сівозміни з культурами, що не є господарями (олійні редьки).
- Застосування біологічних препаратів на основі грибів-антагоністів.
- Обов'язкова дезінфекція ґрунту у теплицях.
- Ретельна фітосанітарна перевірка насіння та розсади перед посадкою.