Довідник · Збудники

Нематоди

Нематоди (тип Nematoda) — це мікроскопічні круглі черви, які є небезпечними паразитами багатьох сільськогосподарських культур. Вони належать до царства Тварини та ведуть прихований спосіб життя у ґрунті або всередині тканин рослин. Як фітопатогени, вони завдають значної шкоди всьому агросектору, знижуючи врожайність та якість продукції.

120 позицій

Вміст розділу

Несправжня галова нематода Nacobbus aberrans Ниркова нематода Rotylenchulus reniformis Паратиленхус прожектус Paratylenchus projectus Пасльональна нематода Globodera solanacearum Пратиленх Єна Pratylenchus jaehni Пратиленх рухливий Pratylenchus agilis Пратиленх Скрибнера Pratylenchus scribneri Пратиленхус Аллена Pratylenchus alleni Пратиленхус брахіурус Pratylenchus brachyurus Пратиленхус Гуді Pratylenchus goodeyi Пратиленхус кренатус Pratylenchus crenatus Пратиленхус проникаючий Pratylenchus penetrans Пратиленхус сефаенсис Pratylenchus sefaenis Пратиленхус терес Pratylenchus teres Пшенична нематода Anguina tritici Радофолус Radopholus Рисова галова нематода Meloidogyne graminicola Рисова галова нематода Meloidogyne oryzae Рисова гетеродероза Heterodera oryzae Рисова нематода Aphelenchoides besseyi Рисова цистоутворююча нематода Heterodera oryzicola Рисова цистоутворююча нематода Heterodera elachista Ротиленхулус Rotylenchulus Ротиленхулюс бореаліс Rotylenchulus borealis Ротиленхулюс малий Rotylenchulus parvus Середземноморська нематода Pratylenchus mediterraneus Соєва нематода Heterodera glycines Списоподібна нематода Hoplolaimus magnistylus Спіральна нематода Helicotylenchus Спіральна нематода Helicotylenchus dihystera Спіральна нематода Helicotylenchus multicinctus Спіральна нематода Helicotylenchus digonicus Спіральна нематода Helicotylenchus microlobus Спіральна нематода Helicotylenchus erythrinae Стеблова нематода Ditylenchus Стеблова нематода Ditylenchus dipsaci Стеблова нематода картоплі Ditylenchus destructor Стеблова нематода Клейтона Tylenchorhynchus claytoni Сунична нематода Aphelenchoides fragariae Тиленхоринх коротколінійний Tylenchorhynchus brevilineatus Тиленхоринх Мартіна Tylenchorhynchus martini Тиленхоринх сумнівний Tylenchorhynchus dubius Тиленхоринхус гладіолатус Tylenchorhynchus gladiolatus Тиленхоринхус голий Tylenchorhynchus nudus Тиленхоринхус кларус Tylenchorhynchus clarus Тиленхоринхус машхуді Tylenchorhynchus mashhoodi Тиленхоринхус фазеолі Tylenchorhynchus phaseoli Тіленхоринхус максімус Tylenchorhynchus maximus Тютюнова картопляна нематода Globodera tabacum Хмілева гетеродероза Heterodera humuli Хоплолаймус тайленхіформіс Hoplolaimus tylenchiformis Хрестоцвіта гетеродра Heterodera cruciferae Хризантемова нематода Aphelenchoides ritzemabosi Цистоутворююча нематода цукрової тростини Heterodera sacchari Цитрусова галова нематода Meloidogyne citri Цитрусова нематода Tylenchulus semipenetrans Цитрусова нодулярна нематода Radopholus citri Яванська галова нематода Meloidogyne javanica Ячмінна галова нематода Meloidogyne naasi Ячмінна цистоутворююча нематода Heterodera hordecalis

Нематоди

Ці організми провокують різноманітні хвороби: галову хворобу на овочевих культурах, стеблову гниль на цибулевих та картоплі, а також цистозні ураження злакових. Основними симптомами є затримка росту, в'янення рослин за наявності достатньої вологи, поява здуття (галів) на корінні, а також відмирання вегетативних органів.

Життєвий цикл нематод складається з яйця, чотирьох стадій личинки та імаго. Вони проникають у рослину через кореневу систему або пошкоджені ділянки стебла. Завдяки високій адаптивності, нематоди здатні швидко розмножуватися в умовах інтенсивного землеробства, створюючи багатотисячні популяції за один вегетаційний сезон.

Поширення та розвиток нематод активізується при оптимальних температурах ґрунту +18...+25°C та високій вологості. Вони поширюються з краплями води, зараженим ґрунтом на інструментах, або при висадці інфікованих саджанців. Багато видів здатні впадати в анабіоз, що дозволяє їм виживати в суворих зимових умовах або під час відсутності рослин-господарів.

Вредоносність нематод проявляється в загальному виснаженні рослин та створенні умов для вторинних інфекцій. Основні методи контролю включають:

  • Використання сівозміни з культурами, що не є господарями (олійні редьки).
  • Застосування біологічних препаратів на основі грибів-антагоністів.
  • Обов'язкова дезінфекція ґрунту у теплицях.
  • Ретельна фітосанітарна перевірка насіння та розсади перед посадкою.