Довідник · Збудники

Гриби

Фітофтороз є одним з найнебезпечніших захворювань сільськогосподарських культур, що спричиняється ооміцетом Phytophthora infestans. Збудник належить до царства Chromista і вражає переважно рослини родини пасльонових. Це високоспеціалізований паразит, який здатен повністю знищити врожай картоплі та томатів протягом одного вегетаційного періоду, якщо не вживати вчасних захисних заходів.

2 411 позицій

Вміст розділу

Мальсекко цитрусових Plenodomus tracheiphilus Мальсекко цитрусових Phoma tracheiphila Маміаніелла ліщинова Mamianiella coryli Маніок Cassava common Маніок Cassava Мантл Mantle Маразміус напівспалений Marasmius semiustus Маразміус цукровий Marasmius sacchari Мараміелюс лазячий Maramiellus scandems Марасміеллус шкірястий Marasmiellus inoderma Марокканський вірус перцю Moroccan pepper Марсоніна троянди Diplocarpon rosae Марсоніоз волоського горіха Marssonina juglandis Марсонія яблуні Diplocarpon mali Массарина Уокера Massarina walkeri Маугінієлла скаетта Mauginiella scaettae Мезокриконема Mesocriconema Мезокриконема оздоблена Mesocriconema ornatum Мексиканська цистоутворююча нематода Punctodera chalcoensis Меланконіоз волоського горіха Melanconium juglandinum Меланконіс хартузіана Melanconis chartusiana Меланконіум Melanconium Меланконіум виноградний Melanconium fuligineum Меланоспора паразитична Melanospora parasitica Меліола Meliola Меліола мангова Meliola mangiferae Мерлініус Merlinius Мерлініус йоктус Merlinius joctus Мерлініус короткозубий Merlinius brevidens Метасферія білувата Metasphaeria albescens Метшніковія найгарніша Metschnikowia pulcherrima Механічні пошкодження рослин Plants injured Міковелліела двоформна Mycovellosiella biformis Міковеллозіелла рису Mycovellosiella oryzae Міковеллосієла картоплі Mycovellosiella concors Міковеллосієлла вагінальна Mycovellosiella vaginae Міколептодискус террестріс Mycoleptodiscus terrestris Мікосферела капустяна Mycosphaerella brassicicola Мікосферела точкова Mycosphaerella punctiformis Мікосферелла гвоздики Mycosphaerella dianthi Мікосферелла горіхова Mycosphaerella juglandis Мікосферелла капселла Mycosphaerella capsellae Мікосферелла каринтійська Mycosphaerella carinthiaca Мікосферелла конфуза Mycosphaerella confusa Мікосферелла кривава Mycosphaerella cruenta Мікосферелла кутова Mycosphaerella angulata Мікосферелла лагеніформіс Mycosphaerella lageniformis Мікосферелла тассіана Mycosphaerella tassiana Мікосферелла хорі Mycosphaerella horii Мікосферельоз груші Mycosphaerella pyri Мікосферельоз малини Mycosphaerella rubi Мікосферельоз яблуні Mycosphaerella pomi Мікоцентроспора кленова Mycocentrospora acerina Мікроаскус коротконіжковий Microascus brevicaulis Мікробна гниль Microbial rotting Мікродохіум білуватий Microdochium albescens Мікродохіум Боллі Microdochium bolleyi Мікродохіум нівале Microdochium nivale Мікродохіум салатний Microdochium panattonianum Мікродохіум сорго Microdochium sorghi

Гриби

Хвороба проявляється у вигляді появи темних плям на листках, стеблах та плодах. Характерною ознакою є білий наліт зі спорами з нижнього боку листка, що з’являється при високій вологості. На бульбах картоплі збудник утворює тверду гниль, яка згодом може стати причиною вторинного зараження іншими бактеріальними інфекціями під час зберігання, що суттєво знижує якість врожаю.

Біологія патогена вирізняється надзвичайною динамічністю. Розмноження відбувається через зооспори, що пересуваються у водному середовищі, а також через ооспори, які забезпечують виживання збудника в несприятливих умовах. Поширення інфекції відбувається через вітер або краплі дощу, що потрапляють на здорові органи рослин від інфікованих сусідніх кущів або джерел в ґрунті.

Умови для розвитку хвороби є критичним чинником: оптимальна температура 15–20°C та підвищена вологість (понад 90%) створюють ідеальне середовище для розвитку зооспор. Саме тому найсильніші спалахи хвороби зазвичай спостерігаються в дощові роки або в період інтенсивних туманів. Швидке поширення спор дозволяє фітофторозу охоплювати цілі поля за лічені дні.

  • Вибір стійких сортів та якісного насіннєвого матеріалу.
  • Дотримання сівозміни та ізоляція від джерел інфекції.
  • Видалення та спалювання уражених частин рослин.
  • Застосування системних та контактних фунгіцидів.
  • Регулювання вологості у теплицях через провітрювання.

Контроль фітофторозу вимагає стратегічного планування, що поєднує профілактику та хімічний захист. Важливо вчасно розпочинати обробку препаратами, не чекаючи появи візуальних симптомів, особливо в зонах з ризиком високої вологості. Систематичний моніторинг стану посівів дозволяє вчасно виявити патоген і мінімізувати втрати, зберігаючи економічну ефективність вирощування культур.