Гриби
Фітофтороз є одним з найнебезпечніших захворювань сільськогосподарських культур, що спричиняється ооміцетом Phytophthora infestans. Збудник належить до царства Chromista і вражає переважно рослини родини пасльонових. Це високоспеціалізований паразит, який здатен повністю знищити врожай картоплі та томатів протягом одного вегетаційного періоду, якщо не вживати вчасних захисних заходів.
Вміст розділу
Мальсекко цитрусових
Plenodomus tracheiphilus
Мальсекко цитрусових
Phoma tracheiphila
Маміаніелла ліщинова
Mamianiella coryli
Маніок
Cassava common
Маніок
Cassava
Мантл
Mantle
Маразміус напівспалений
Marasmius semiustus
Маразміус цукровий
Marasmius sacchari
Мараміелюс лазячий
Maramiellus scandems
Марасміеллус шкірястий
Marasmiellus inoderma
Марокканський вірус перцю
Moroccan pepper
Марсоніна троянди
Diplocarpon rosae
Марсоніоз волоського горіха
Marssonina juglandis
Марсонія яблуні
Diplocarpon mali
Массарина Уокера
Massarina walkeri
Маугінієлла скаетта
Mauginiella scaettae
Мезокриконема
Mesocriconema
Мезокриконема оздоблена
Mesocriconema ornatum
Мексиканська цистоутворююча нематода
Punctodera chalcoensis
Меланконіоз волоського горіха
Melanconium juglandinum
Меланконіс хартузіана
Melanconis chartusiana
Меланконіум
Melanconium
Меланконіум виноградний
Melanconium fuligineum
Меланоспора паразитична
Melanospora parasitica
Меліола
Meliola
Меліола мангова
Meliola mangiferae
Мерлініус
Merlinius
Мерлініус йоктус
Merlinius joctus
Мерлініус короткозубий
Merlinius brevidens
Метасферія білувата
Metasphaeria albescens
Метшніковія найгарніша
Metschnikowia pulcherrima
Механічні пошкодження рослин
Plants injured
Міковелліела двоформна
Mycovellosiella biformis
Міковеллозіелла рису
Mycovellosiella oryzae
Міковеллосієла картоплі
Mycovellosiella concors
Міковеллосієлла вагінальна
Mycovellosiella vaginae
Міколептодискус террестріс
Mycoleptodiscus terrestris
Мікосферела капустяна
Mycosphaerella brassicicola
Мікосферела точкова
Mycosphaerella punctiformis
Мікосферелла гвоздики
Mycosphaerella dianthi
Мікосферелла горіхова
Mycosphaerella juglandis
Мікосферелла капселла
Mycosphaerella capsellae
Мікосферелла каринтійська
Mycosphaerella carinthiaca
Мікосферелла конфуза
Mycosphaerella confusa
Мікосферелла кривава
Mycosphaerella cruenta
Мікосферелла кутова
Mycosphaerella angulata
Мікосферелла лагеніформіс
Mycosphaerella lageniformis
Мікосферелла тассіана
Mycosphaerella tassiana
Мікосферелла хорі
Mycosphaerella horii
Мікосферельоз груші
Mycosphaerella pyri
Мікосферельоз малини
Mycosphaerella rubi
Мікосферельоз яблуні
Mycosphaerella pomi
Мікоцентроспора кленова
Mycocentrospora acerina
Мікроаскус коротконіжковий
Microascus brevicaulis
Мікробна гниль
Microbial rotting
Мікродохіум білуватий
Microdochium albescens
Мікродохіум Боллі
Microdochium bolleyi
Мікродохіум нівале
Microdochium nivale
Мікродохіум салатний
Microdochium panattonianum
Мікродохіум сорго
Microdochium sorghi
Гриби
Хвороба проявляється у вигляді появи темних плям на листках, стеблах та плодах. Характерною ознакою є білий наліт зі спорами з нижнього боку листка, що з’являється при високій вологості. На бульбах картоплі збудник утворює тверду гниль, яка згодом може стати причиною вторинного зараження іншими бактеріальними інфекціями під час зберігання, що суттєво знижує якість врожаю.
Біологія патогена вирізняється надзвичайною динамічністю. Розмноження відбувається через зооспори, що пересуваються у водному середовищі, а також через ооспори, які забезпечують виживання збудника в несприятливих умовах. Поширення інфекції відбувається через вітер або краплі дощу, що потрапляють на здорові органи рослин від інфікованих сусідніх кущів або джерел в ґрунті.
Умови для розвитку хвороби є критичним чинником: оптимальна температура 15–20°C та підвищена вологість (понад 90%) створюють ідеальне середовище для розвитку зооспор. Саме тому найсильніші спалахи хвороби зазвичай спостерігаються в дощові роки або в період інтенсивних туманів. Швидке поширення спор дозволяє фітофторозу охоплювати цілі поля за лічені дні.
- Вибір стійких сортів та якісного насіннєвого матеріалу.
- Дотримання сівозміни та ізоляція від джерел інфекції.
- Видалення та спалювання уражених частин рослин.
- Застосування системних та контактних фунгіцидів.
- Регулювання вологості у теплицях через провітрювання.
Контроль фітофторозу вимагає стратегічного планування, що поєднує профілактику та хімічний захист. Важливо вчасно розпочинати обробку препаратами, не чекаючи появи візуальних симптомів, особливо в зонах з ризиком високої вологості. Систематичний моніторинг стану посівів дозволяє вчасно виявити патоген і мінімізувати втрати, зберігаючи економічну ефективність вирощування культур.