Засмідіум цитрусово-сірий
Zasmidium citri-griseum
Засмідіум цитрусово-сірий (лат. Zasmidium citri-griseum) — це сумчастий гриб, що належить до класу Dothideomycetes. Раніше цей збудник часто класифікувався під іншими назвами, що зумовлює складність у його ідентифікації для фахівців.
Вміст розділу
Засмідіум цитрусово-сірий
Цей мікроорганізм є спеціалізованим паразитом, що вражає переважно листя та іноді молоді пагони цитрусових культур. Його життєдіяльність пов’язана з руйнуванням тканин рослини, що призводить до появи специфічних плям.
Біологічно гриб є частиною складної екосистеми патогенів цитрусових, яка активізується за певних кліматичних умов. Він утворює міцелій у тканинах листків, поступово виходячи на поверхню для розмноження спорами.
Ідентифікація патогена проводиться за зовнішніми ознаками ураження листя, а також шляхом мікроскопічного аналізу конідіального спороношення. Гриб утворює характерні темні або сірі строми на нижній частині листа.
Важливо розрізняти цей вид від інших плям, оскільки методи контролю можуть суттєво відрізнятися залежно від типу збудника. Лабораторний підхід є найнадійнішим способом виявлення гриба на ранніх стадіях.
Головною культурою, що потерпає від цього гриба, є цитрусові, включаючи лимони, апельсини та мандарини. Патоген найбільш небезпечний для молодих саджанців та дерев, що ростуть в умовах закритого ґрунту.
Ураження листків призводить до порушення фізіологічних процесів, зокрема фотосинтезу, що значно знижує врожайність. Крім того, інфекція послаблює загальний імунітет дерева, роблячи його вразливим до інших хвороб.
Пошкоджені листки передчасно старіють і відпадають, що призводить до оголення гілок та виснаження запасів поживних речовин у дереві. Це негативно позначається на якості та кількості майбутнього врожаю.
У разі інтенсивного зараження спостерігається деформація молодих пагонів, які згодом можуть відмирати. Це створює загрозу для формування повноцінної крони у молодих дерев, що сповільнює їх розвиток.
Шкода також проявляється у зниженні товарного вигляду плодів, якщо інфекція розповсюджується на плодоніжки або молоді зав'язі в умовах високої вологості.
Період активного розвитку хвороби тісно пов'язаний з підвищеною вологістю повітря та помірними температурами. Найбільш сприятливі умови спостерігаються весною та восени, коли випадає багато опадів.
Спори гриба переносяться краплями дощу, вітром, а також можуть передаватися через інструменти під час обрізки. Поширення інфекції відбувається дуже швидко в умовах густої посадки дерев.
Цикл розвитку гриба прискорюється, якщо температура повітря тримається на рівні 20-25 градусів. Застій повітря всередині крони створює мікроклімат, ідеальний для проростання спор та колонізації нових листків.
Зимує гриб переважно в опалому листі, тому важливо дотримуватися санітарних норм у саду. З потеплінням збудник знову активізується і розпочинає свій цикл зараження нової порослі.
Агрономи рекомендують проводити профілактичні огляди саме в періоди, коли відбуваються хвилі росту пагонів, оскільки молода тканина найбільш вразлива.
Первинні симптоми проявляються у вигляді дрібних плям, які поступово збільшуються і стають сірими або бурими. Навколо плям часто утворюється виражена зона хлорозу.
З нижнього боку листка можна помітити специфічний сірий наліт, який є продуктом спороношення патогена. Це головний візуальний маркер для визначення цього грибкового захворювання.
- Поява плям сірого кольору на листках.
- Пожовтіння тканин навколо некротичних ділянок.
- Скручування та деформація уражених листкових пластин.
- Масове скидання листя раніше терміну.
- Наліт сірого кольору на нижній стороні листка.
У міру розвитку хвороби плями зливаються, охоплюючи значну частину листка, що призводить до його некрозу. Дерево втрачає здатність до нормального накопичення енергії.
Повне опадіння листя негативно впливає на загальний стан дерева, особливо перед настанням зимового періоду, коли рослина потребує накопичених поживних речовин.
Ефективний контроль починається з правильної агротехніки. Регулярна та грамотна обрізка крони забезпечує циркуляцію повітря, що зменшує вологість і перешкоджає розвитку гриба.
Санітарні заходи включають видалення та знищення опалого листя, де збудник зберігається взимку. Це значно знижує інфекційний фон у саду на наступний рік.
Хімічний захист передбачає використання фунгіцидів, дозволених для використання на цитрусових. Важливо дотримуватися графіку обробок, орієнтуючись на прогнози погоди та фази росту рослин.
Застосування препаратів на основі міді є надійним способом профілактики. Проте слід пам'ятати про чергування з системними фунгіцидами для попередження виникнення резистентності у гриба.
Забезпечення оптимального живлення рослин добривами з мікроелементами сприяє зміцненню клітинних стінок рослини. Сильна рослина завжди демонструє вищу опірність до будь-яких хвороб.