Ґрунтовий вірус мозаїки пшениці

Основним переносником та резервуаром вірусу в ґрунті виступає облігатний паразит — грибоподібний організм Polymyxa graminis. Вірус зберігається в його спорах роками.

Передача вірусу відбувається при контакті зооспор переносника з корінням проростків пшениці. Зараження можливе лише за певних температурних умов.

Систематично вірус класифікується як ґрунтовий патоген, здатний тривало виживати у глибоких шарах ґрунту, що робить його важким для викорінення.

Поширення патогена по полю відбувається разом із зараженим ґрунтом, сільгосптехнікою, а також з водою при паводках чи іригації.

Ґрунтовий вірус мозаїки пшениці уражує озиму пшеницю, ячмінь, жито та деякі види диких злаків. Хвороба завдає великих збитків, знижуючи врожайність зерна до 30%.

Ураження культур відбувається на ранніх етапах вегетації, коли вірус проникає у кореневу систему. Патоген суттєво порушує процеси фотосинтезу.

Сильне ураження призводить до затримки росту, кущення та розвитку вузла кущення, що може призвести до повної загибелі посівів навесні.

Шкідливість вірусу також проявляється у зниженні якості зерна, зменшенні маси тисячі зерен та загальної щільності стеблостою.

Інтенсивність пошкоджень залежить від стійкості сорту пшениці до конкретних штамів вірусу, поширених у певному регіоні.

Первинні ознаки зараження стають помітними рано навесні, одразу після відновлення вегетації озимих культур. Оптимальні умови — прохолодна та волога осінь.

Розвиток вірусу всередині рослини активізується при температурі ґрунту від 10 до 15 градусів Цельсія. Переносник найбільш активний у періоди підвищеної вологості.

З настанням високих температур навесні симптоми на нових листках можуть зникати, але рослина залишається інфікованою до кінця циклу.

Цикл розвитку вірусу тісно пов'язаний із життєвим циклом переносника, який заражає коріння восени, створюючи умови для розвитку епіфітотії.

У полі вогнища зараження часто локалізуються в низинах, де ґрунт довше зберігає вологість, сприятливу для зооспор.

Головним симптомом є поява мозаїчного малюнка на листі у вигляді світло-зелених або жовтих смуг, штрихів та плям, розташованих вздовж жилок.

Уражені рослини відстають у рості, кущі виглядають пригніченими, їхній розвиток слабший порівняно зі здоровими посівами.

При прогресуванні хвороби уражене листя жовтіє, скручується і передчасно відмирає, починаючи з нижніх ярусів.

Зовнішній вигляд посівів характеризується плямистістю: на полі чітко видно осередки рослин зі зміненим кольором.

• Яскрава жовто-зелена мозаїчність на листі.
• Сильне пригнічення росту та слабке кущення.
• Розеточність та вкорочення міжвузлів.

Основним методом контролю є вирощування сортів пшениці, що мають генетичну стійкість до ґрунтового вірусу мозаїки.

Дотримання сівозміни допомагає знизити чисельність переносника Polymyxa graminis, обмежуючи популяцію патогена.

Агротехнічні заходи включають оптимізацію строків посіву: зміщення на пізніші терміни, коли ґрунт холоне, може знизити ризик зараження.

Важливо забезпечувати ефективний дренаж на перезволожених ділянках, оскільки застій води сприяє поширенню вірусу.

Хімічна обробка ґрунту проти переносника є малоефективною, тому основна увага приділяється селекції та фітосанітарному моніторингу.