Ррабдокліноз псевдотсуги
Довідник · Збудники

Ррабдокліноз псевдотсуги

Rhabdocline pseudotsugae

Збудником захворювання є гриб Rhabdocline pseudotsugae, що належить до порядку Phacidiales. Це вузькоспеціалізований патоген, який уражає переважно псевдотсугу Мензіса (дугласову ялицю).

0 позицій

Вміст розділу

Нічого не знайдено за обраними фільтрами. Спробуйте змінити запит.

Ррабдокліноз псевдотсуги

Міцелій гриба розвивається всередині тканин хвої, де з часом формуються плодові тіла (апотеції). Вони мають вигляд поздовжніх ліній, що проривають епідерміс хвої навесні.

Цикл розвитку гриба включає стадію утворення аскоспор, які поширюються вітром та краплями дощу на нові пагони протягом весняного періоду активного росту рослин.

Для розвитку патогену необхідні умови підвищеної вологості, які часто спостерігаються в густих насадженнях або затяжними вологими веснами.

Діагностика базується на візуальному огляді хвої на наявність характерних коричневих смуг та лабораторному аналізі спорового матеріалу під мікроскопом.

Найбільшої шкоди гриб завдає молодим саджанцям у розплідниках, де він здатний призвести до масового опадання хвої та суттєвого уповільнення росту.

Ураження хвої поточного року обмежує фотосинтетичну здатність дерева, що призводить до загального виснаження та зниження стійкості до зовнішніх несприятливих факторів.

У лісових насадженнях захворювання погіршує декоративні властивості псевдотсуги та знижує загальну продуктивність плантацій через передчасну дефоліацію.

Сильна інфекція з роками призводить до відмирання гілок і навіть цілих дерев, особливо якщо хвороба супроводжується стресом через посуху або неякісний догляд.

Економічна шкода полягає у втраті товарного вигляду саджанців та витратах на постійні обробки фунгіцидами в умовах інтенсивного вирощування.

Первинні симптоми проявляються як дрібні жовтуваті плями, що згодом стають бурими, охоплюючи частину хвоїнки або всю її поверхню.

Найбільш помітною ознакою є поява на нижньому боці хвої оранжево-коричневих витягнутих смужок, що є плодовими тілами гриба.

Уражена хвоя починає жовтіти навесні та активно опадає в червні, залишаючи гілки майже голими, за винятком самих кінчиків пагонів.

На початкових стадіях інфекцію важко помітити, але з прогресуванням хвороби різниця між здоровими та ураженими пагонами стає очевидною навіть на відстані.

  • Поява плям жовтого кольору.
  • Утворення коричневих ліній на хвоїнках.
  • Передчасне масове скидання хвої.
  • Пожовтіння хвої минулих років або поточного приросту.

Ефективний контроль починається з використання здорового посадкового матеріалу та уникнення занадто щільних посадок, що сприяють циркуляції спор.

Важливим заходом є санітарне очищення ділянок: збір та спалювання опалої хвої, де зберігаються зимуючі стадії гриба, дозволяє значно знизити інфекційний фон.

Хімічний захист передбачає обприскування фунгіцидами в період інтенсивного росту хвої, коли вона найбільш вразлива до зараження аскоспорами.

Проріджування насаджень та забезпечення гарної аерації значно зменшує вологість навколо дерев, створюючи несприятливі умови для поширення патогену.

Моніторинг стану здоров'я лісових культур у весняний період є запорукою своєчасного виявлення проблеми та мінімізації наслідків епіфітотії.