Горохова попелиця

Комаха має видовжене тіло світло-зеленого кольору, довжиною до 5 мм, з довгими вусиками, які перевищують довжину тулуба.

Цей вид характеризується складним циклом розвитку з чергуванням статевого та партеногенетичного розмноження.

Шкідник є активним переносником понад 20 видів вірусних хвороб рослин, що значно підвищує його шкідливість у посівах.

Попелиця здатна швидко заселяти великі площі завдяки появі крилатих самок-розселювачок, які мігрують за допомогою вітру.

Об'єктами ураження є переважно горох, соя, квасоля, люцерна, конюшина та інші представники родини бобових.

Комахи висмоктують сік із пагонів, листя, квіток та плодів, позбавляючи рослину необхідних поживних речовин.

Пошкоджені рослини відстають у рості, листя скручується, а квіти часто опадають, не утворюючи зав'язі.

Ураження бобів призводить до появи дрібного, зморшкуватого насіння, яке втрачає посівні та харчові якості.

Медвяна роса, яку виділяє шкідник, стає середовищем для розвитку грибкових інфекцій, що додатково пригнічує фотосинтез.

Зимують яйця на багаторічних бобових культурах, таких як конюшина, де навесні відроджуються личинки.

Найбільш інтенсивний розвиток спостерігається у травні та червні, коли температура повітря сприяє швидкому розмноженню.

В період цвітіння та формування бобів горохова попелиця завдає найбільшої шкоди, тому цей час є критичним для моніторингу.

За сухої та теплої погоди розвиток одного покоління триває не більше десяти днів, що викликає швидке наростання чисельності.

Восени відбувається міграція на зимувальні майданчики, де з’являються статеві особини, що відкладають запліднені яйця.

Характерною ознакою є масове скупчення дрібних зелених комах на верхівках пагонів та нижній частині листків.

Листя поступово жовтіє, деформується, стає липким на дотик через виділення «паді».

Рослини можуть набувати пригніченого вигляду, зупинятися в рості, спостерігається передчасне висихання окремих частин.

Присутність мурашок на посівах часто вказує на наявність колоній попелиці, оскільки вони харчуються виділеннями шкідників.

Вірусна інфекція, що передається попелицею, проявляється у вигляді хлоротичних плям, мозаїчності або деформації пластинки листка.

Важливим етапом є агротехнічний контроль, зокрема просторова ізоляція гороху від полів багаторічних бобових трав.

Рекомендується проведення ранніх посівів для того, щоб фаза цвітіння настала до масового розмноження попелиці.

При перевищенні економічного порогу шкодочинності застосовують інсектициди системної дії, дозволені для використання на бобових.

Підтримка природних ворогів, зокрема сонечок (Coccinellidae) та золотоочок (Chrysopidae), значно знижує популяцію шкідника без хімії.

• Використання стійких до шкідника сортів гороху.
• Своєчасна боротьба з бур'янами-резерваторами вірусів.
• Моніторинг полів за допомогою жовтих пасток.
• Обробка насіння перед посівом інсектицидними протруйниками.