Ксантомонас суничний

Збудником є бактерія Xanthomonas fragariae, яка належить до родини Xanthomonadaceae та спеціалізується на ураженні рослин роду Fragaria.

Це грамнегативна паличкоподібна бактерія з одним полярним джгутиком, що забезпечує їй високу рухливість у краплях вологи.

Патоген здатний тривалий час зберігати життєздатність у рослинних рештках та ґрунті, що робить боротьбу з ним досить складною.

Для визначення наявності бактерії в господарствах використовують методи молекулярно-генетичного аналізу, оскільки візуальні методи не завжди точні.

Поширення збудника відбувається через інфікований садивний матеріал, інструменти для обрізки та потоки дощової або поливної води.

Основною культурою, що страждає від діяльності цього фітопатогену, є суниця садова, яка вирощується як у відкритому, так і в закритому ґрунті.

Бактерія проникає в тканини листка, що призводить до порушення фотосинтезу та загального пригнічення розвитку куща суниці.

Ураження чашолистків ягід призводить до їх некротизації, що робить продукцію неконкурентоспроможною на ринку свіжих ягід.

Масове поширення хвороби може призвести до значного зменшення площі здорового листового апарату, що негативно впливає на врожай наступного року.

Сильне ураження часто стає причиною відмови від використання ділянки для промислового вирощування суниці на декілька сезонів.

Активний розвиток ксантомонасу спостерігається у весняний та осінній періоди, коли переважає помірна температура та висока вологість повітря.

Оптимальні умови для зараження — температура в діапазоні від +15°C до +25°C при наявності крапельної вологи на листках.

Літня спека та низька вологість повітря можуть пригнічувати розвиток бактерій, але інфекція залишається в тканинах рослин у латентному стані.

Дощі та частий полив дощуванням створюють ідеальні умови для вторинного поширення бактерій по плантації за короткий проміжок часу.

Зимує патоген у вигляді бактеріальних колоній у сухих листках або в кореневій системі, відновлюючи активність із настанням першого тепла.

Найбільш характерною ознакою є поява на нижньому боці листків невеликих плям, які спочатку виглядають як «вологі» ділянки.

• Плями поступово набувають кутастої форми, оскільки обмежуються дрібними жилками листка.
• При високій вологості на плямах виступає ексудат, що містить мільйони бактеріальних клітин.
• Згодом плями стають коричневими або червонувато-бурими, нагадуючи опіки.
• Можливе ураження квітконосів, що призводить до їх викривлення та часткового відмирання.
• У крайніх випадках спостерігається в’янення окремих частин рослини через закупорювання судин бактеріальною масою.

Основним заходом є суворий фітосанітарний контроль при закупівлі розсади та використання лише безвірусного матеріалу з перевірених розсадників.

Необхідно впроваджувати агротехнічні методи, спрямовані на зниження вологості навколо листків, зокрема правильну щільність посадки та провітрювання.

Видалення та спалювання всіх рослинних решток після збору врожаю дозволяє значно зменшити інфекційний запас бактерій на наступний сезон.

Застосування мідьвмісних фунгіцидів може бути ефективним лише як профілактичний захід перед настанням періодів підвищеної вологості.

Важливо дезінфікувати робочий інструмент після роботи з кожною грядкою, щоб запобігти механічному перенесенню збудника по ділянці.