Буркхолдерія цепація

Burkholderia cepacia належить до царства Бактерії та родини Burkholderiaceae. Це грамнегативна рухома бактерія, що зазвичай веде спосіб життя факультативного анаероба.

Цей мікроорганізм виділяється надзвичайною метаболічною пластичністю, що дозволяє йому успішно колонізувати різні екологічні ніші, включаючи ґрунти та тканини рослин.

У сільськогосподарській практиці цей вид визнаний як збудник небезпечних бактеріозів, що проникають у тканини через пошкодження або природні отвори.

Здатність бактерії утворювати стійкі біоплівки робить її дуже витривалою до впливу несприятливих факторів зовнішнього середовища.

Наявність специфічних ферментативних систем дозволяє збуднику швидко адаптуватися до захисних реакцій рослини-господаря, посилюючи патогенний вплив.

Найбільшої шкоди цей патоген завдає цибулевим культурам, зокрема цибулі ріпчастій, спричиняючи розвиток «кислої гнилі» (sour skin).

Бактерія також може уражати розсаду овочевих та квіткових культур, викликаючи їх швидке в'янення та загибель у ранній період розвитку.

Руйнівна дія здійснюється через секрецію пектолітичних ферментів, які розчиняють серединні пластинки між клітинами, викликаючи мацерацію тканин.

Пошкодження мають системний характер, при цьому заражені рослини стають джерелом інфекції для сусідніх здорових екземплярів у полі або теплиці.

Економічні збитки особливо відчутні під час тривалого зберігання врожаю, оскільки бактерія продовжує активне розмноження навіть при знижених температурах.

Ознакою зараження є передчасне пожовтіння листя та загальне пригнічення росту, що часто супроводжується втратою тургору стебел.

При розрізі цибулини помітно розм'якшення внутрішніх шарів, які змінюють забарвлення на жовто-коричневе та мають виражений кислий запах.

Зовнішні луски цибулі можуть здаватися здоровими, тоді як внутрішні тканини вже перетворилися на рідку масу через активність патогену.

За умов підвищеної вологості на поверхні хворих частин рослини може з’являтися характерний бактеріальний слиз або наліт.

При сильному ураженні коріння цибулини повністю відмирає, що полегшує висмикування рослини з ґрунту без зусиль.

Основним методом контролю є дотримання правил сівозміни, що обмежує накопичення патогену в ґрунті протягом тривалого часу.

Використання виключно здорового посадкового матеріалу та його протруювання дозволяє значно знизити початковий інфекційний фон на полі.

Впровадження ефективних дренажних систем на полях перешкоджає надмірному накопиченню вологи, яка є критично важливою для поширення бактерій.

Якісне сушіння врожаю перед закладкою на зберігання та контроль температурного режиму запобігають масовому поширенню інфекції в сховищах.

• Регулярна дезінфекція інструментів та тари.
• Видалення хворих рослин з поля в період вегетації.
• Використання стійких до бактеріозів сортів.