Псевдомонас савастаноі

Pseudomonas savastanoi — це грамнегативна бактерія, що належить до родини Pseudomonadaceae та є небезпечним збудником хвороб для низки сільськогосподарських культур.

Даний мікроорганізм характеризується здатністю синтезувати фітогормони, такі як ауксини та цитокініни, які порушують нормальний розвиток тканин рослин-господарів.

Бактерія активно колонізує тканини рослин, використовуючи спеціальні системи секреції для взаємодії з клітинами та пригнічення імунної відповіді господаря.

На мікроскопічному рівні збудник виглядає як рухома паличка, що пересувається за допомогою джгутиків, забезпечуючи поширення у вологій плівці на поверхні листків та гілок.

Вивчення генетичного апарату цієї бактерії підтверджує наявність плазмід, які відповідають за високу патогенність і здатність викликати пухлинні процеси у багаторічних насадженнях.

Найбільшої шкоди цей патоген завдає оливковим плантаціям, де він спричиняє розвиток захворювання, відомого як бактеріальний туберкульоз або рак оливи.

Окрім оливи, збудник може вражати декоративні та дикорослі види рослин, включаючи олеандр, що робить його небезпечним джерелом інфекції у різних кліматичних зонах.

Розвиток інфекції призводить до виснаження рослин через порушення транспортування поживних речовин та води по судинній системі, що деформована галами.

Тривале ураження часто закінчується відмиранням окремих гілок або загибеллю цілого дерева, особливо у молодих насадженнях, що значно знижує прибутковість господарства.

Крім того, пухлинні нарости знижують товарний вигляд плодів та якість олії, що виготовляється, оскільки дерево витрачає ресурси на боротьбу з патогеном, а не на формування врожаю.

Активізація патогена зазвичай спостерігається у періоди високої вологості повітря та помірних температур, що сприятливо впливають на виживання бактерій поза межами господаря.

Пік поширення інфекції припадає на осінньо-зимовий період, коли на деревах виникають пошкодження від збирання врожаю, обрізки або низьких температур.

Бактерії легко переносяться краплями дощу під час злив та поривами вітру, що забезпечує швидке зараження великих площ плантацій за короткий час.

У посушливі періоди активність бактерії сповільнюється, проте вона може зберігатися всередині тканин дерева у стані латентної інфекції, чекаючи на сприятливі умови.

Цикл розвитку включає стадію колонізації епіфітних поверхонь, після чого патоген проникає вглиб тканин через будь-які механічні пошкодження кори чи листків.

Найбільш помітним симптомом є поява специфічних пухлинних наростів (туберкул), які з’являються на гілках, стовбурах, листках і навіть плодоніжках.

Молоді гали мають світле, м'яке забарвлення, проте з часом вони стають темнішими, дерев'яніють і вкриваються тріщинами, нагадуючи за зовнішнім виглядом кору.

Уражені гілки часто викривляються, їхній ріст сповільнюється, а листя передчасно жовтіє та опадає, що свідчить про глибоке ураження судинної системи.

При розрізі наростів можна побачити хаотичну структуру клітин, що підтверджує гіперпластичний характер ураження, спричиненого гормональною активністю бактерій.

Масове утворення галів на головному стовбурі може призвести до його розтріскування, що відкриває шлях для подальшого заселення дерева іншими хвороботворними мікроорганізмами.

Для контролю хвороби необхідно використовувати лише здоровий садивний матеріал та проводити регулярні санітарні огляди кожного дерева в саду.

Важливим заходом є своєчасна дезінфекція інструментів, особливо після роботи з ураженими рослинами, для запобігання переносу збудника здоровим деревам.

Обрізку дерев слід проводити в суху погоду, уникаючи днів з високою вологістю, щоб зменшити ризик потрапляння бактерій у свіжі зрізи.

Профілактичне обприскування мідьвмісними фунгіцидами після збору врожаю та після обрізки допомагає значно скоротити кількість бактерій на поверхні кори.

У разі виявлення одиничних галів їх слід обережно видаляти з частиною здорової деревини, а місця зрізів ретельно дезінфікувати спеціальними пастами.