Urtica spp.
Екстракти та настої з рослин групи Urtica spp. належать до біопрепаратів рослинного походження, що широко застосовуються в екологічно чистому та органічному землеробстві. Діючими компонентами виступають органічні кислоти, фітонциди, флавоноїди та високий вміст азоту, які при контакті з патогенами або шкідниками викликають пригнічення їх життєвих функцій.
Вміст розділу
Urtica spp.
Механізм дії настою кропиви полягає в системному підвищенні імунітету культурних рослин. При обприскуванні активні компоненти зміцнюють клітинні стінки епідермісу, роблячи їх менш доступними для проколу комахами та проростання гіф патогенних грибів.
Окрім прямого захисного ефекту, кропива працює як потужний природний еліситор. Вона активує власні захисні білки рослини-господаря, що дозволяє їй ефективніше чинити опір біотичним стресам протягом тривалого періоду часу.
Препарати на основі Urtica spp. також мають дезінфікуючий ефект на поверхні листка, змінюючи pH-середовище, що робить його несприятливим для розвитку спор борошнисторосяних грибів та колоній дрібних сисних шкідників.
Додатково кропив'яний екстракт служить позакореневим підживленням. Високий вміст хлорофілу та заліза сприяє інтенсифікації процесів фотосинтезу, що допомагає рослині швидше відновлюватися після пошкоджень, завданих хворобами.
Основними цілями застосування засобів на основі кропиви є дрібні сисні комахи, такі як попелиці, павутинний кліщ та білокрилка, для яких компоненти рослини діють як репеленти.
Як фунгіцидний засіб кропива ефективна проти борошнистої роси на різних овочевих та ягідних культурах. Вона пригнічує розвиток міцелію на ранніх стадіях ураження.
Застосування препаратів показане для овочевих культур відкритого та закритого ґрунту, включаючи томати, огірки та капусту, а також для плодових дерев і чагарників.
Кропива часто використовується для профілактики грибкових захворювань в умовах високої вологості, коли ризик ураження фітофторозом або плямистостями значно зростає.
Варто відзначити, що кропив'яний настій також приваблює корисну ентомофауну та покращує загальний стан мікробіоти прикореневої зони при поливі розчином.
Для приготування робочого розчину найчастіше використовується метод ферментації: 1 кг свіжої зеленої маси на 10 літрів води. Розчин витримується від 3 до 14 днів залежно від бажаної концентрації та цілей застосування.
Для позакореневої обробки (обприскування) проти шкідників готовий настій розводять чистою водою у пропорції 1:20, щоб уникнути опіків листя, особливо в спекотну сонячну погоду.
Для поливу під корінь та внесення в ґрунт як стимулятор росту допускається використання більш концентрованих розчинів у розведенні 1:10.
Кратність обробок становить 1 раз на 7–10 днів у період активної вегетації рослин. Профілактичні обробки починають з моменту появи перших справжніх листків.
Рекомендується проводити обприскування в ранкові або вечірні години. Використання свіжоприготовленого настою забезпечує максимальну концентрацію фітонцидів, які руйнуються при тривалому зберіганні.
Препарати на основі кропиви не володіють миттєвим «нокдаун-ефектом», тому не підходять для екстреного рятування врожаю при масовій навалі шкідників.
При обробці рослин у фазі цвітіння слід виявляти обережність, щоб специфічний запах настою не відлякав комах-запилювачів, хоча фітотоксичність для них відсутня.
Не рекомендується змішувати кропив'яний настій із мідьвмісними фунгіцидами або хімічними інсектицидами через ризик зміни хімічних властивостей компонентів.
Тривале використання концентрованих настоїв може призвести до надмірного накопичення азоту в ґрунті, що сприяє надмірному росту вегетативної маси на шкоду врожаю плодів.
Зберігати робочі розчини в металевій тарі заборонено, оскільки відбувається корозія металу та хімічна реакція, що знижує ефективність діючої речовини.