Довідник · Бур'яни

Стійкі до 2,4-Д

До групи бур'янів, стійких до 2,4-Д, входять рослини, що мають природну або набуту толерантність до ауксинових гербіцидів. Це стосується багатьох представників лободових, гречкових та деяких видів злаків, які мають фізіологічні бар'єри.

0 позицій

Вміст розділу

Нічого не знайдено за обраними фільтрами. Спробуйте змінити запит.

Стійкі до 2,4-Д

Такі рослини часто мають потовщену кутикулу або восковий наліт, які перешкоджають проникненню діючої речовини всередину листка. У результаті гербіцид не досягає точок росту, і рослина продовжує розвиватися після обробки.

Відрізнити їх можна за повною відсутністю симптомів деформації стебел чи листків, які зазвичай спостерігаються у чутливих видів через кілька днів після застосування препаратів 2,4-Д.

Часто стійкість проявляється у перерослих бур'янів, які виходять за межі чутливої фази розвитку, стаючи менш сприйнятливими до системних препаратів, що порушують гормональний баланс.

Біологічною особливістю є здатність швидко відновлювати обмін речовин, нейтралізуючи дію гербіциду за допомогою внутрішньоклітинних ферментативних систем.

Ці бур'яни масово поширюються у посівах озимих та ярих зернових, а також на кукурудзяних полях, де роками застосовувалися монокомпонентні гербіциди. Вони адаптувалися до умов інтенсивного землеробства.

Зустрічаються на забур'янених краях полів, пустирях та в необроблених сівозмінах. Їхня здатність до адаптації дозволяє їм займати вільні ніші навіть після проведення хімічних обробок.

На полях з мінімальним обробітком ґрунту ці бур'яни почуваються краще, оскільки їхнє насіння залишається у верхньому шарі, де вони швидше проростають і конкурують із культурою.

Різні види цієї групи можуть бути поширені в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України, пристосовуючись до локальних особливостей вологості та температурного режиму.

Активному поширенню сприяє перенесення насіння технікою, що не пройшла очистку, та використання неякісного насіннєвого матеріалу, засміченого насінням цих видів.

Головна шкода полягає у суттєвому зниженні врожайності зернових через конкуренцію за вологу, світло та мінеральне живлення протягом критичних фаз росту культурних рослин.

Стійкі бур'яни слугують резерваторами для шкідників та хвороб, що потребує проведення додаткових інсектицидних або фунгіцидних обробок, підвищуючи витрати на захист.

Значна засміченість полів ускладнює проведення збиральних робіт, призводячи до підвищення вологості зерна та забруднення його домішками, що знижує товарну якість та ціну врожаю.

Рослини цієї групи здатні виснажувати ґрунт, забираючи доступні форми поживних речовин, які були внесені з добривами для культурної рослини, що веде до зниження ефективності добрив.

Тривале перебування на полі призводить до накопичення насіння в ґрунтовому банку, що створює довгострокові проблеми для наступних культур у сівозміні.

Основним методом є впровадження антирезистентної стратегії, що включає ротацію гербіцидів з різними механізмами дії (сульфонілсечовини, дікамба, флорасулам тощо).

Агротехнічний контроль передбачає виконання якісної глибокої оранки, що забезпечує поховання насіння на глибину, де воно втрачає схожість або не може прорости.

Необхідно дотримуватися сівозміни, чергуючи культури з різними типами гербіцидного захисту, щоб запобігти відбору найбільш стійких особин бур'янів у популяції.

  • Використання бакових сумішей з різними діючими речовинами.
  • Проведення обробок у ранні фази розвитку бур'янів.
  • Дотримання сівозміни для розриву циклу розвитку бур'янів.
  • Механічне підрізання бур'янів у міжряддях просапних культур.

Регулярний моніторинг полів дозволяє вчасно виявити осередки стійких бур'янів та вжити заходів до їх ліквідації, перш ніж вони почнуть розмножуватися на всю площу посіву.