Кострець безостий – багаторічний злаковий вид, що вирощується переважно для отримання сіна та зеленої маси. Рослина характеризується густими поживними пагонами, насиченими мікроелементами та вітамінами, що робить її цінним кормом для тваринництва.
Кострець відрізняється добре розвиненою мичкуватою кореневою системою, здатною проникати глибше двох метрів. Така глибока система забезпечує високу посухостійкість та стійкість до сильних зимових морозів, а також сприяє утриманню вологи в ґрунті. Висока щільність коренів дозволяє використовувати рослину як засіб скріплення ґрунту, пригнічуючи ріст бур'янів та покращуючи структуру ґрунту.
При вирощуванні важливо запобігти цвітінню, щоб уникнути огрубіння трави; при правильному догляді кострець здатний дати два повних укоси сіна, досягаючи врожайності до 100 центнерів на гектар. На пасовищах рослина витримує до п'яти циклів випасу і може рости більше десяти років без пересіву. Норма висіву становить від 180 до 200 грамів на сотку в чистому вигляді, а при використанні у травосумішах – 10–15 кг/га. Кострець також застосовують як зелене добриво та декоративний елемент завдяки своїй стійкості до різних кліматичних умов і типів ґрунтів.