Сорт отримано у Всеросійському селекційно-технологічному інституті садівництва та розсадників Х.Д. Єнікеєвим і С.Н. Сатаровою від схрещування сортів Любська х Володимирська. Внесено до Державного реєстру в 1993 р. по Центральному регіону.
Дерева або кущі за висотою середнє та нижче середнього (2-2,5 м), крона округла, трохи поникла. Листя середньої величини, яскраво-зелене, краї листової пластинки городчасті. Плодоносить на приростах минулого року і букетних гілочках.
Плоди великі (маса 4,5 г), овальні, темно-бордові, придатні для споживання у свіжому вигляді та всіх видів переробки (варення, джеми, пастила, компоти). Смак кисло-солодкий, десертний, м'якоть плоду щільна, соковита. Сік темно-червоний, кісточка середньої величини, легко відділяється від м'якоті.
Продуктивність висока (10-12 кг/дерева або 8-10 т/га), сорт скороплідний з щорічним плодоношенням, самозапильний. Зимостійкість вища за середню, на рівні Володимирської, стійкість квіткових бруньок середня. Стійкість до найбільш небезпечних грибних захворювань (моніліозу та коккомікозу) середня, у роки з теплим вологим літом пошкодження досягає 2-3 балів.
Переваги сорту: середнього терміну достигання (з 20-25 липня), один із найбільш надійних московських сортів з високим урожаєм плодів хорошої якості.
Недоліки: середня стійкість до грибкових захворювань.
