Виведена Є.П. Фінаєвим і П.П. Івановим на Куйбишевській дослідній станції садівництва в 1957 р. в результаті посіву насіння сорту Десертна волзька від вільного запилення. Внесено до Державного реєстру в 1988 р. по Середньоволзькому регіону.
Дерево середнє, середньросле. Крона пірамідально-розлога, піднята, середньої густоти. Плодоношення на однорічному прирості — до 60%, на букетних гілочках — до 40%. Кора на штамбі та основних суках гладка, коричнева. Пагони середні, прямі, коричневі, голі. Чечевички мало, середні, жовті. Листки середні, широкі, оберненояйцеподібні, короткозагострені, темно-зелені, зморшкуваті, матові. Пластинка листка увігнута (човником), зігнута вгору. Верхівка листа різко загострена, основа звужена, опушення відсутнє. Край листка двічігородчастий. Прилистки короткі, слаборассечені, раноопадаючі. Черешок середній, тонкий, зелений. Залізисті залозки дрібні, 1-2 штуки, жовті, овальні. Суцвіття — зонтик, квітки потрійні, рожевидні, середні, білі.
Плід великий, середньої одномірності, середньою масою 3,5 г. Форма плоду округла, верхівка округла, основа без заглиблення, ямка дрібна, широка. Черевний шов відсутній. Плодоніжка середня, легкість відокремлення від гілки погана, прикріплення до кісточки міцне. Забарвлення плоду темно-червоне. Підшкірних цяток немає. Шкірка середня, гола, з плоду знімається важко. М'якоть темно-червона, ніжна, соковита, забарвлення порожнини однотонне з м'якоттю. Сік темно-червоний. Характер смаку кисло-солодкий, оцінка 4,6 бала. Зовнішній вигляд привабливий — 4,8 бала. Кісточка відділяється від м'якоті середньо, велика, оберненояйцеподібна, тупа, гладка. Плоди містять сухих речовин — 19,64%, цукрів — 12,62%, кислот — 2,04%, аскорбінової кислоти — 9,5 мг/100г. Транспортабельність плодів добра. Сорт універсального призначення.
Сорт самоплідний. Вищі врожаї дерева дають при запиленні Володимирською, Десертною волзькою, Любською. Початок цвітіння — 14 травня, кінець — 22 травня. Термін дозрівання плодів пізній. Термін знімання плодів — 22 липня — 1 серпня. Дерева вступають у плодоношення на 3-4 рік і швидко нарощують урожай. У молодому 6-7-річному віці дерева дають до 8-10 кг, у дорослому 12-річному — 15-18 кг плодів з дерева. Плодоношення щорічне. Плоди тримаються на дереві добре.
Сорт володіє високою зимостійкістю деревини та квіткових бруньок. У сувору зиму 1968-1969 р. при мінімальній температурі -40°С вимерзло на 71,6% квіткових бруньок. Загальний ступінь підмерзання був 1,5 бала. Посухостійкість сорту висока. Коккомікозом уражується на 1,5-2 бали. Вишневою плодожеркою в окремі роки плоди уражуються до 40%, слизистим пильщиком до 20%.
Розмножується переважно щепленням на сіянцеві та клонові підщепи Растуньї, Володимирської, Костичевської. Рекомендується вирощувати на підвищених, захищених від вітру ділянках, на ґрунтах переважно легкого механічного складу. Рекомендовані схеми посадки 4х4 і 5х2,5 м. Потребує формування та обрізки, інакше росте у вигляді куща, який менш урожайний. Придатність до механізованого збирання не випробовувалася.
Переваги сорту: висока зимостійкість деревини та квіткових бруньок; хороша якість плодів при високій врожайності ставить Фінаєвську вище Любської.
Недоліком сорту є пошкодження камедетечінням штамба і основних гілок на важких ґрунтах.
