Вигна – це висока, в’юнка рослина родини бобових, що досягає висоти до п’яти метрів. Зовні вона нагадує квасолю та горох, але відрізняється будовою прилистків і складом пилку, що робить її унікальною серед інших бобів. Найбільш поширений вид – кущова вигна, також відома як спаржева або китайська вигна, з тонкими прямостоячими стеблами та широкими трійчастими листками, розташованими попарно.
Плоди вигн – вузькі, довгі стручки завдовжки до одного метра, без пергаментного шару. Всередині знаходяться численні насіння розміром із пшеничне зернятко, а сам стручок має ніжну структуру лопаток. Бобі можуть бути зеленими та білими, іноді пофарбованими в молочний або чорний колір. Вони дозрівають через 55–60 днів після посіву, коли висота становить близько 3,8 метрів.
Вигну використовують як харчовий продукт: недостиглі боби можна відварити або підсмажити, вони стануть смачною гарніром з високою поживністю. Страви з вигн сприяють підтримці роботи печінки та жовчного міхура, а також нормалізації обміну речовин. Рослина особливо популярна для вертикального озеленення завдяки своїй здатності швидко рости вгору і створювати рясну тінь. Посів зазвичай проводиться в середині травня на глибину 4–5 см з інтервалом 10–30 см між рослинами, а збір лопаток починається через 8–10 днів після утворення зав’язей, стимулюючи ріст нових.
