Тимофіївка лучна (Phleum pratense L.) – багаторічна пухкокущова злакова культура ярового типу розвитку, широко поширена в прибережних регіонах Далекого Сходу: Приморському краї, Хабаровському та Камчатському краях, Магаданській області, Сахалінській області, Чукотському автономному окрузі. Культура відрізняється морозостійкістю, здатністю переносити ранні та пізні заморозки, а також затоплення тривалістю до 20 діб. При цьому вона погано переносить посуху.
Сорт характеризується напівпрямостоячим кущем другого року життя, листям блідо-зеленого‑зеленого кольору середньої ширини та довжини. Суцвіття виметуються повільно або майже відсутні в рік сівби; час виметування суцвіть середній. Стебло при повному виметуванні має середню довжину, верхнє міжвузля і суцвіття також середнього розміру. Важливим параметром є висока урожайність сухої речовини: у Волго‑Вятському регіоні – 39,2 ц/га, в Західно‑Сибірському – 28,3 ц/га, що перевищує стандартні показники.
Тимофіївка лучна використовується переважно як сінокісна культура. Вона підходить для вирощування у Свердловській області та Республіці Алтай, а також у прибережних районах Далекого Сходу. Культура демонструє стійкість до стеблової іржі, однак недостатній сортимент багаторічних злакових трав потребує подальшої селекції для підвищення врожайності кормової маси та насіння, а також покращення адаптивних властивостей у різних кліматичних умовах.
