П 007 А 67

П 007 А 67 — це ранньостиглий сорт сої (Glycine max (L.) Merr.) з вегетаційним періодом близько 110-111 днів. Рослини даного сорту індетермінантного типу, середньої або середньо-високої висоти, з фіолетовими квітками та гіпокотилем з антоціановим забарвленням. Насіння сорту відрізняється світло-коричневим або жовтим забарвленням з жовтим або темно-коричневим рубчиком. Маса 1000 насінин варіюється від 153 до 170 грам в залежності від регіону вирощування. Сорт рекомендований для вирощування в Центрально-Чорноземному та Північно-Кавказькому регіонах, включаючи Бєлгородську область.

Врожайність сорту П 007 А 67 демонструє хороші показники: середня врожайність у Центрально-Чорноземному регіоні досягає 27,6 ц/га, а максимальна в окремих господарствах може сягати 45,2 ц/га. У Північно-Кавказькому регіоні середня врожайність становить близько 16,6 ц/га, з максимальними значеннями до 32,8 ц/га. Вміст білка у насінні високий і коливається від 35,8% до 42,62%, що робить цей сорт привабливим для виробництва білкових продуктів. Жировий вміст насіння знаходиться в діапазоні 19,6-21,1%.

Для успішного вирощування сої П 007 А 67 важливо враховувати особливості живлення культури. На початкових етапах розвитку рослина активно використовує поживні речовини, накопичені в сім'ядолях, а основне споживання макро- і мікроелементів припадає на період від початку цвітіння до фази наливання зерна. У цей період соя потребує достатньої кількості азоту, фосфору, калію, сірки, кальцію та магнію, що забезпечує повноцінний розвиток і високу врожайність.