Сибірська ромашка бізаболольна (Matricaria recutita) – це багаторічна рослина родини Айстрові, висотою до 40 см, яка цвіте з травня по жовтень. Квіткові кошики збирають у період розпускання листя, що забезпечує максимальний вміст активних речовин. У хімічному складі присутні ефірні олії (включаючи бісаболол), флавоноїди, каротиноїди, стероїди та безліч мікроелементів, таких як калій, кальцій, магній, залізо, мідь, цинк тощо, що робить її цінною лікарською сировиною.
Лікувальні властивості ромашки багаті: вона чинить психостимулюючу, жовчогінну, послаблювальну та обволікальну дію, а також має протизапальний, антимікробний, ранозагоювальний, противірусний, фунгістатичний, болезаспокійливий і спазмолітичний ефекти. Завдяки антиоксидантній та імуномодулюючій дії вона підтримує загальний стан організму, а також захищає печінку, нирки та шлунково-кишковий тракт від пошкоджень.
Застосування сибірської ромашки різноманітне: у вигляді чаю, настоїв, інгаляцій, ванн і компресів. Вона ефективна при опіках, екземах, бронхіальній астмі, кашлі, грипі, захворюваннях ШКТ, стоматитах, флебіті, вагініті, циститі, себореї, диспепсії, безсонні, мігренях та інших станах. При великих дозах ефірна олія може викликати головний біль і загальну слабкість, тому важливо дотримуватися рекомендованих норм використання.
Збір квіток здійснюється кожні 4–6 днів у міру розпускання, а насіння зберігає схожість до двох років. Рослина віддає перевагу легким ґрунтам від супіщаних до середньосуглинистих і потребує регулярного прополювання та розпушування для оптимального росту.
