Підщепа Андрос

Підщепа винограду «Андрос» – результат гібридизації форм з Німеччини (Vitis riparia × Vitis cinerea) та Vitis amurensis, розроблений вченими ВНДІВіВ ім. Я. І. Потапенка під керівництвом І. М. Сьяна, М. І. Брежнєвої та С. І. Агапової. Цей сорт відрізняється високою зимостійкістю: при температурі –27 °C загибель бруньок становить 12–15 %, а морозостійкість досягає –30 °C, що робить його придатним для найпівнічніших зон виноградарства.

Листя сорту середнього розміру, темно‑зеленого кольору, майже квадратне та слабо розсічене. Воно голе, зморшкувате по поверхні, має довгі гострі зубці, а верхня частина листа злегка опушена. Черешкова виїмка широко відкрита у вигляді вхідного кута, що сприяє гарному розвитку плодів. Квітки чоловічого типу, кущі сильнорослі, а молоді пагони середньої товщини з округлою формою та помірними міжвузлями.

«Андрос» демонструє стійкість до грибкових хвороб (1–2 бали), кореневої філоксери (1,5–2 бали) та листової філоксери (3 бали). Хлорозостійкість вища, ніж у контрольного сорту РР 101‑14. Сорти добре зростаються з прищепними сортами як у зеленій, так і в настольній щепі, а також адаптуються до вапнякових ґрунтів. Період вегетації відносно короткий, але при цьому досягається гарне визрівання лози (82–85 %).