Ну́т, також відомий як турецький або баранчиний горох, є однорічною рослиною родини бобових з круглими зернами молочного кольору та легким горіховим смаком. Батьківщиною нуту вважається Азія, проте наразі його вирощують у різних регіонах, включаючи Африку, Індію, Східну Європу, Центральну та Середню Азію, а також Середземномор’я. Завдяки своїй посухостійкості та здатності збагачувати ґрунт азотом, нут є перспективною культурою для сільського господарства в умовах змін клімату і широко використовується у сівозміні та годівлі худоби й птиці.
Ну́т відрізняється високим вмістом рослинного білка, харчових волокон, вітамінів групи В та Е, а також важливих мікроелементів, таких як залізо, фосфор, магній і калій. Він містить антиоксиданти, які допомагають захищати організм від шкідливого впливу вільних радикалів. Калорійність нуту становить близько 320 ккал на 100 грамів, що робить його поживним і ситним продуктом, особливо цінним для вегетаріанців та веганів.
У кулінарії нут широко використовується в різних кухнях світу, включаючи індійську, пакистанську, близькосхідну та північноафриканську. З нього готують традиційні страви, такі як хумус, фалафель, чана масала, а також супи й салати. Нут можна вживати як у вигляді цілих зерен, так і у формі крупи, що дозволяє різноманітити раціон та збагатити його білком та іншими корисними речовинами. Крім того, нут сприяє зниженню рівня холестерину, покращенню травлення й допомагає підтримувати стабільний рівень цукру в крові, що знижує ризик розвитку діабету.
