Люцерна синя сорту Paola являє собою середньоранній тетраплоїдний сорт італійської селекції, включений до Державного реєстру по Центральному та Центрально-Чорноземному регіонах Росії. Рослини характеризуються напівпрямостоячим типом куща, середньою висотою близько 83 см навесні та ранньо-середнім початком цвітіння. Листя має середньо-темне зелене забарвлення, з центральним листочком середньої довжини і ширини. Квітки переважно темно-синьо-фіолетові, з дуже низькою або відсутністю частоти зустрічальності кремових, білих або жовтих квіток. Сорт відрізняється стабільною середньою врожайністю: у Центральному регіоні вона становить близько 65,6 ц/га, а в Центрально-Чорноземному — 77,7 ц/га, при цьому максимальні показники досягають 161,8 ц/га і 136,3 ц/га відповідно. Вміст сухої речовини в рослинах вище стандартного рівня і становить від 29,6% до 36,7% залежно від регіону.
Paola володіє високою стійкістю до несприятливих кліматичних умов, включаючи морози, посуху та спеку, а також до основних хвороб люцерни. Рослини швидко відростають навесні і після зрізки, що дозволяє проводити від 2 до 5 зрізок за сезон. Відмінне співвідношення маси листя і стебел (листя близько 51%) забезпечує хороші кормові якості, що робить сорт затребуваним для годування тварин. Рекомендується сіяти люцерну ранньою весною (квітень—травень) або літньої (до 15 серпня) посівною кампанією з нормою висіву 20–25 кг/га.
Для успішного вирощування сорту Paola важливо враховувати агротехнічні вимоги: він не переносить кислі ґрунти з рівнем pH нижче 5,5 і краще розвивається на ґрунтах після зернових культур. При посіві рекомендується вносити до 120 кг/га фосфорно-калійних добрив для забезпечення оптимального живлення рослин. Завдяки своїм адаптивним властивостям, високій продуктивності та якості кормової маси, люцерна Paola є перспективним сортом для сільськогосподарського використання у вказаних регіонах.
