Абрикос звичайний Хабаровський

Сорт отримано Г.Т. Казьміним у ДальНІІСіХ в 1949 р. від запилення сорту Лучший Мічурінський пилком європейського сорту Краснощокий. Районовано на Приморському та Хабаровському (південних районах) краях.

Дерево сильноросле, досягає великих розмірів. У віці 10 років висота його 4,8 м, ширина 5,1 м. Крона рідка, розкидиста. Скелетні гілки товсті, прямі, темно-фіолетові, з численними білуватими поздовжніми смугами. Однорічні пагони товсті, прямі, довгі, на молодих деревах досягає 1 метра. Плодові утворення формуються зазвичай на дво-трирічній деревині у вигляді довгих або коротких плодових гілочок, симетрично розташовуючись під прямим кутом до основної гілки. Плодові бруньки великі, округло-загостреної форми, розташовуються поодинці та по дві-три разом: з боків — плодові, посередині — ростові. Листки середньої величини, видовжено-овальні, з гострим довгим кінцем. Листкова пластинка з верхнього боку густо-зелена, матова, з нижнього світло-зелена. Черешок листка довгий, бордово-червоний. Край листка пилчастий. Квітки великі, білі. Форма пелюстки округла. Ступінь зімкнення пелюсток слабка. Рильце маточки розташовується частіше на одному рівні з тичинками. Тому сорт відносно самозапильний. Підмерзання квіток від холодів не було.

Плід великий, середня маса 30 г, максимальна 45 г. Форма округло-конусоподібна, злегка стиснута з боків. Вершина плоду загострена, нижня ямка глибока. Шов широкий і глибо­кий. Поверхня плоду горбкувата, сильноопушена, шкірка невідстає. Забарвлення блідо-зелене, покривна у вигляді суцільного, а місцями крапкового оранжево-червоного рум'янцю. М'я­коть густа, середньої соковитості, жовто-оранжевого кольору, приєм­ного солодко-кислого смаку. Плід містить 12,3% цукрів, 2,1% яблучної кислоти, 7,9% вітаміну С, 16,1% сухих речовин. За смаковими якостями сорт столового призначення. Транс­портабельність плодів середня. Дегустаційна оцінка плоду 4 бали. Кісточка масою 1,2 г, за формою округло-витягнута, з борозенками, добре відстає від м'якоті. Ядро солодке.

Дерева вступають у плодоношення на четвертому, п'ятому році життя прищепи. Сорт здатний до щорічного стабільного плодоношення. Дозрівають плоди 28-30 липня. Максимальний урожай з де­рева 36,6 кг.

Сорт стійкий до посухи та перезволоження. Відносно стійкий до моніліозу та клястероспоріозу. Пошкоджується плодожеркою в невеликій мірі. Має задовільну зимостійкість. Для її підвищення розмножується щепленням у крону високозимостійких підщеп або у формі сланця з укриттям на зиму.

Переваги сорту: великі плоди столового призначення, гарного товарного вигляду, висока щорічна врожайність. Кісточка зі солодким ядром. Широко використовується при розмноженні насінням.

Недоліки: слабка зимостійкість у низьких місцеположеннях, недостатня транспортабельність плодів.