Виробники фіолетового ямсу на Філіппінах стикаються з кліматичним тиском на тлі зростання попиту
Світовий попит на філіппінський фіолетовий ямс зростає, але фермери повідомляють, що виробництво стає дедалі вразливішим до злив, спеки та тайфунів.
Філіппінський фіолетовий ямс, відомий як ube, з локальної культури перетворився на помітний експортний продукт, однак зростання попиту супроводжується посиленням кліматичних ризиків для виробників. За даними Channel News Asia, торік Філіппіни експортували продукції з ube більш як на 3 млн доларів до таких ринків, як США, Велика Британія та Італія. На цьому тлі фермери в одному з ключових регіонів вирощування - Східних Вісаях - намагаються втримати виробництво попри дедалі нестабільнішу погоду.
Фермерка з провінції Лейте Ендалесія Каньярес каже, що культура потребує дуже уважного догляду. За її словами, листя потрібно підіймати із землі, бо в сезон дощів контакт із вологою поверхнею спричиняє розвиток грибків. Для галузі це означає додаткові трудові витрати саме тоді, коли виробники вже стикаються зі зростанням погодної невизначеності, зокрема з нерівномірними опадами, підвищенням температури та сильнішими тайфунами.
Додатковий тиск створюють низька продуктивність дрібних господарств і волатильність цін. У матеріалі наведено приклад Fatima Multipurpose Cooperative, який централізовано закуповує врожай у своїх учасників і бере на себе переробку. Керівництво кооперативу стверджує, що така модель дає фермерам стабільніший дохід і позбавляє їх необхідності самостійно шукати покупців, а отже знижує ринковий ризик у сезони з несприятливою погодою.
Паралельно науковці в Philippine Root Crops Research and Training Center у Лейте тестують стійкіші варіанти. Окрім поліпшених сортів ube, у центрі вивчають касаву, батат і таро як культури, здатні витримувати більш екстремальні умови. Це важливо і для продовольчої безпеки: у Гуіуані, Східний Самар, який у 2013 році став епіцентром супертайфуну Yolanda, фермери знову просувають palawan - різновид болотного таро, що витримує перезволоження та засолення ґрунту.
Місцева влада пропонує розширювати вирощування palawan як елемент підготовки до майбутніх стихійних лих, а експерти водночас радять більше інвестувати в місцеві культури та стійкі практики, включно з органічним виробництвом. Фахівчиня з органічного землеробства Грасієль Гакутан зазначає, що фермери обирають органічні підходи не лише через вищу ціну реалізації, а й тому, що за використання органічних добрив бульби ube стають більш м’ясистими. Для аграрного сектору Філіппін це означає, що подальше зростання експортного попиту дедалі більше залежатиме від кліматичної адаптації та від того, наскільки швидко господарства зможуть перейти до стійкішої моделі вирощування.