Угода ЄС-МЕРКОСУР набула чинності й загострила суперечку щодо доступу агропродукції на ринок Європи
Торговельна угода між ЄС і МЕРКОСУР 1 травня набула чинності в попередньому режимі. Документ відкриває ширший доступ для промислових і аграрних товарів, але водночас посилює конфлікт між прихильниками експорту та європейськими фермерами.
Торговельна угода між Європейським Союзом і південноамериканським блоком МЕРКОСУР 1 травня набула чинності в попередньому режимі, попри триваючу судову суперечку щодо її законності. Йдеться про одну з найбільших зовнішньоторговельних угод для ЄС, яка зачіпає не лише промисловість, а й чутливі аграрні ринки, тому її запуск одразу отримав сильний політичний резонанс у фермерському середовищі Європи.
Угоду остаточно узгодили у січні 2026 року після більш як 25 років переривчастих переговорів. Вона формує торговельну зону, що охоплює близько 700 млн людей і приблизно 30% світового ВВП. За умовами домовленостей має бути скасовано понад 90% тарифів між двома блоками, що відкриває нові експортні можливості як для європейських виробників, так і для аграрних постачальників із Південної Америки.
Для ЄС угода означає простіший доступ на ринок МЕРКОСУР для автомобілів, машин, хімічної та фармацевтичної продукції, а також для вина і сиру. Для країн МЕРКОСУР ключовий інтерес зосереджений на розширенні поставок сільгосптоварів до Європи, зокрема яловичини, птиці, цукру, рису, меду та сої. Саме цей блок питань і зробив аграрну частину угоди політично найчутливішою, адже європейські фермери побоюються посилення цінового тиску на внутрішньому ринку.
Критики угоди, зокрема у Франції, стверджують, що європейські господарства можуть опинитися в нерівних умовах конкуренції з виробниками з Бразилії та інших країн блоку, де вимоги до виробництва, використання окремих агрохімікатів та екологічних стандартів сприймаються як менш жорсткі. Навколо угоди також лунають претензії, пов’язані з ризиками для лісів і стандартів сталості. Замість негайного остаточного схвалення Європарламент у січні передав питання до найвищої судової інстанції ЄС, що і призвело до нинішнього запуску лише в попередньому форматі.
Попри опір частини аграрних та екологічних груп, угоду підтримала більшість країн ЄС, які розглядають її як інструмент зміцнення експорту й диверсифікації торгівлі в умовах більш напруженого глобального економічного середовища. Для аграрного ринку Європи наслідки залежатимуть від того, наскільки швидко почне зростати імпорт чутливих позицій і які захисні механізми реально запрацюють. Тому вже найближчими місяцями саме сільське господарство стане головним полем перевірки того, як ця велика угода працюватиме на практиці.