Світові ціни на продовольство знижуються завдяки припиненню вогню між США та Іраном
Відновлення руху через Ормузьку протоку сприяє зниженню витрат на добрива та пальне, проте повний вплив на споживчі ціни очікується лише за кілька місяців.
Тривале протистояння між США та Іраном, яке фактично заблокувало одну з найважливіших морських артерій світу — Ормузьку протоку, спровокувало серйозну кризу в агросекторі. У лютому 2026 року, коли через конфлікт було перервано постачання близько п'ятої частини світової нафти, ціна бареля нафти марки Brent перевищила 120 доларів. Це призвело до стрімкого зростання вартості добрив на 40%, що змусило фермерів переглядати свої бюджети та поставило під загрозу рентабельність багатьох господарств, а індекс продовольчих цін ФАО зафіксував помітне подорожчання продуктів.
Ситуація почала стабілізуватися після досягнення домовленостей про припинення вогню між 15 та 19 червня 2026 року. Негайним наслідком стало падіння цін на нафту на 5%, а загальне зниження від березневих піків досягло 33%, стабілізувавши ринок на рівні 80 доларів за барель. Станом на кінець червня щонайменше 16 суден з добривами змогли відновити шлях через протоку, що стало критично важливим сигналом для міжнародної торгівлі.
Додатковим позитивним чинником стало рішення Китаю послабити експортні обмеження на карбамід — азотне добриво, що має вирішальне значення для світового землеробства. Спільний ефект від відкриття проливу та лібералізації китайського експорту створює тиск на зниження вартості ресурсів, проте експерти наголошують на ефекті затримки в ланцюгах постачання, який не дозволить цінам впасти миттєво.
Фермери, які придбали ресурси за завищеними цінами під час загострення конфлікту, вже закріпили ці витрати у своїх бізнес-планах на поточний сезон. Очікується, що відновлення цінового балансу на ринку добрив та продовольства матиме відкладений ефект, який триватиме протягом 2027 року. Особливо гостро це відчувають вразливі ринки, які критично залежать від імпорту як продуктів харчування, так і енергоносіїв.
Аналітики ринків уважно спостерігають за динамікою перевезень через Ормузьку протоку: якщо кількість суден зросте з 16 до 160, тенденція до зниження продовольчих цін набуде структурного характеру. Зниження енергетичних витрат також зменшує інфляційний тиск, що потенційно відкриває можливості для центральних банків у коригуванні процентних ставок. Для аграрного сектору ключовим завданням залишається відстеження нормалізації цін на добрива, що зазвичай проходить через один-два повні виробничі цикли.