Індія прискорює канадський калійний проєкт на тлі ризику перебоїв з добривами через війну на Близькому Сході
Індія активізує давно відкладені плани щодо канадського калійного активу, щоб забезпечити довгострокові поставки MOP на тлі війни в Західній Азії та зростання тиску на ринок добрив.
Індія прискорює реалізацію давно відкладеного калійного проєкту в Канаді, намагаючись зміцнити безпеку постачання добрив на тлі ризиків, пов'язаних із війною в Західній Азії. За даними Mint із посиланням на двох урядових співрозмовників, Нью-Делі робить ставку на довгостроковий доступ до muriate of potash, або MOP, ключового калійного добрива, за яким країна повністю залежить від імпорту.
Йдеться про проєкт Wynyard Carnallite Project у канадській провінції Саскачеван, який розвиває Karnalyte Resources. Це джерело має для Індії стратегічне значення ще й тому, що Канада вже забезпечує близько чверті індійського імпорту калію. Державна Gujarat State Fertilizers and Chemicals Ltd із 2013 року поетапно придбала 47,73 відсотка акцій Karnalyte та вклала в компанію 49,68 мільйона канадських доларів.
Проєкт у минулому стримували проблеми з фінансуванням, падіння світових цін і зростання капітальних витрат. У статті наводиться порівняння: якщо у 2013 році ціна становила 393 долари за тонну, то у 2014-му вона знизилася до 313 доларів. Однак у квітні 2026 року, за даними Світового банку, спотова ціна MOP піднялася приблизно до 401 долара за тонну проти 352 доларів роком раніше, що знову посилило інтерес до довгострокового забезпечення постачання.
План виробництва на Wynyard передбачає першу чергу потужністю 675 тисяч тонн високоякісного гранульованого калію на рік, а потім ще дві черги по 750 тисяч тонн кожна. Таким чином, сукупна проєктна потужність має досягти 2,175 мільйона тонн на рік. Компанія повідомила, що екологічні дозволи вже отримані, попереднє детальне проєктування завершено, а оновлене техніко-економічне обґрунтування було підготовлене у 2025 році, хоча подальший розвиток і далі залежить від стійкості цін і доступності фінансування.
Індійська залежність від імпорту залишається високою. У 2024-25 році пряме споживання MOP у країні становило близько 2,2 мільйона тонн, тоді як імпорт сягнув 3,54 мільйона тонн, а решта пішла на виробництво складних добрив NP і NPK. Понад 90 відсотків поставок формують чотири країни: Росія з часткою 51 відсоток, Канада з 25 відсотками, Ізраїль і Йорданія по 8 відсотків. Після початку кризи навколо Ірану імпорт MOP до Індії для сезону kharif досяг 383 тисяч тонн станом на 27 травня.
Матеріал також пов'язує новий імпульс проєкту з бюджетним тиском. Субсидії на добрива в Індії у 2025-26 фінансовому році перевищили 2,17 трильйона рупій, а бюджет на 2026-27 рік передбачає 1,71 трильйона рупій, хоча чиновники та учасники ринку очікують зростання приблизно на 20 відсотків, якщо війна й надалі порушуватиме постачання через Ормузьку протоку та розганятиме світові ціни. Експерти ICRIER нагадують, що близько 69 відсотків індійського ланцюга вартості добрив залежать від зовнішніх джерел, тому диверсифікація поставок стала для країни питанням не лише аграрної, а й фінансової стійкості.