Багатокрайнє дослідження виявило експозицію до лихоманки Рифт-Веллі в Східній та Центральній Африці; в Уґанді вища серопревалентність, ніж у ДРК та Кенії
Дворічне багатолокаційне дослідження пацієнтів з гарячкою в ДРК, Кенії та Уґанді виявило експозицію до вірусу лихоманки Рифт-Веллі у 5,3% учасників загалом: серопозитивність становила 10,4% в Уґанді, 2,0% у Кенії та 1,4% у ДРК.
Дворічне лонгітюдне дослідження, проведене в шести медичних закладах у Демократичній Республіці Конго (ДРК), Кенії та Уґанді, оцінювало експозицію людей до вірусу лихоманки Рифт-Веллі (RVFV) серед пацієнтів з гарячкою віком від 10 років і старше. Метою розслідування було з’ясувати, чи відсутність зареєстрованих людських спалахів у східній ДРК відображає дійсну відсутність циркуляції вірусу, чи має місце недетектована передача.
Між 2021 і 2024 роками в дослідження було включено 4 806 учасників: 1 370 (28,5%) на майданчику в ДРК, 1 468 (30,6%) у Кенії та 1 968 (40,9%) в Уґанді. Критеріями включення були суб’єкти з гарячкою тривалістю до семи днів, які не відреагували на лікування. Критеріями виключення були інфекції сечовивідних шляхів, COVID-19 або інші стани, що пояснюють гарячку, а також госпіталізація тривалістю понад 48 годин протягом попередніх 14 днів.
Венозна кров збиралася в SST та EDTA тубах і досліджувалася на наявність РВФ-РНК та антирнф-антитіл. По всіх майданчиках 253 учасники (5,3%) дали позитивний результат серологічними та/або молекулярними методами. Результати за країнами становили 19/1 370 (1,4%) у ДРК, 29/1 468 (2,0%) у Кенії та 205/1 968 (10,4%) в Уґанді.
Дизайн дослідження дозволяв до 20% учасників із можливою співінфекцією малярією. Вагітні жінки були залучені до дослідження через задокументований абортивний ефект РВФ у сільськогосподарських тварин, хоча дані щодо наслідків вагітності в людей залишаються обмеженими. Дослідники збирали деідентифіковані соціо-демографічні, клінічні, домашні, поведінкові та знання про захворювання дані за допомогою електронних анкет REDCap.
Дослідники планували набрати 1 600 учасників на єдиному майданчику в ДРК протягом двох років та по 707 учасників на майданчик у Кенії та Уґанді. У статті наголошується на інтенсивних опадах та повенях як екологічних предикторах ризику РВФ і розглядаються результати в контексті регіонів, схильних до спалахів, порівняно з територіями, де зареєстровано мало людських випадків.
Стаття опублікована як некоригований пруф у PLOS Neglected Tropical Diseases (10 березня 2026) і повідомляє про співпрацю установ у Бельгії, США, ДРК, Кенії та Уґанді. Розділи «Методи» та «Результати» подано за стандартами журнальної звітності, включно з тестуванням на РНК та антитіла й детальними ролями авторів у менеджменті даних.