В Австралії попереджають, що кліматичні потрясіння та паливний стрес послаблюють продовольчу безпеку
Австралійські дослідники попереджають, що екстремальна погода, дефіцит пального та добрив, водний стрес і концентрація роздрібної торгівлі підривають стійкість продовольчої системи країни.
Австралія традиційно вважає себе країною із сильним аграрним сектором і високим рівнем самозабезпечення продовольством, однак дослідники попереджають, що цю перевагу вже не можна сприймати як гарантовану. В опублікованому аналізі наголошується, що країна виробляє достатньо продовольства, щоб прогодувати близько 75 млн людей, і експортує приблизно 70% своєї продукції. Але сукупність кліматичних, енергетичних та інфраструктурних ризиків поступово послаблює стійкість цієї моделі.
Автори нагадують, що національна оцінка кліматичних ризиків Австралії вже вказала на зростання загроз для продовольчої системи. Частіші й сильніші хвилі спеки, повені, посухи та лісові пожежі завдають шкоди рослинництву, тваринництву, рибальству та сільській логістиці. Додатково тиск посилюють дефіцит пального й добрив після війни з Іраном, конкуренція за воду в басейні Муррея-Дарлінга, збої в ланцюгах постачання, висока концентрація супермаркетів і зростання вартості їжі для населення.
Навіть соціальні показники викликають занепокоєння. У 2025 році, за наведеними даними, кожне п’яте домогосподарство в країні пропускало прийоми їжі або проводило цілі дні без їжі. Водночас проблема полягає не лише в доступності калорій, а й у якості раціону. У 2022 році 36% дітей і підлітків, а також 56% дорослих не добирали рекомендованого споживання фруктів і овочів, а 42% калорій припадали на ультраперероблені продукти. На споживчі ціни впливає і структура ринку: на Coles і Woolworths припадає 67% продажів, що робить продовольчу систему менш гнучкою та більш залежною від рішень вузького кола гравців.
Сільське господарство вже відчуває матеріальні втрати від екстремальної погоди. У 2019 році повені та липкий бруд призвели до загибелі до 500 тисяч голів великої рогатої худоби. У 2022 році рекордні повені спричинили дефіцит салату по всій країні. У 2023 році постраждали посіви бананів, манго та авокадо, у 2025 році через повені в Квінсленді загинуло понад 100 тисяч голів худоби, а цього літа в північно-західній частині Квінсленду кількість загиблих або зниклих тварин перевищила 48 тисяч. Спека також знижує продуктивність тварин і погіршує врожайність та якість овочів.
Ключовим системним ризиком залишається вода і просторова організація продовольчого забезпечення. Басейн Муррея-Дарлінга підтримує 40% австралійських ферм, близько 8400 зрошуваних господарств і забезпечує продовольство та волокно приблизно на 30 млрд доларів на рік. Одночасно мегаполіси втрачають сільськогосподарські зони під тиском житлової забудови. Сьогодні Сідней виробляє близько 20% власного продовольства, але за поточних сценаріїв розвитку цей показник може скоротитися на 60% до 2031 року, залишивши місту лише близько 6% самозабезпечення. У Мельбурні прилеглі агрозони покривають близько 41% потреб у продовольстві, однак і там зростає містобудівний тиск.
Автори вважають, що відповідь має включати не лише захист великих ланцюгів постачання, а й підтримку локальних і більш різноманітних продовольчих каналів. Як приклад наводиться Лісмор, де після повені 2022 року супермаркети залишалися порожніми місяцями, тоді як фермерські ринки відновили роботу вже за тиждень. На цьому тлі дослідники закликають покращувати планування продовольчої безпеки, зміцнювати управління водою та ґрунтами, підтримувати місцевих виробників і знижувати залежність від синтетичних добрив і пестицидів через стійкіші агропрактики. Головний висновок полягає в тому, що навіть країна-експортер продовольства може швидко зіткнутися з вразливістю, якщо кліматичні та ресурсні шоки накладаються на концентровану ринкову структуру.