ФАО попередила: тривалий збій в Ормузькій протоці може спричинити світову продовольчу кризу
ФАО вважає, що затяжні перебої судноплавства через Ормузьку протоку здатні швидко перейти з логістичної проблеми у продовольчу кризу через стрибок цін на енергоносії, добрива й аграрну сировину.
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН 14 квітня попередила, що тривалі перебої в судноплавстві через Ормузьку протоку можуть перерости у глобальну продовольчу проблему. За оцінкою ФАО, світовий агросектор особливо залежить від цього маршруту, адже ним проходять енергоносії, добрива та інші базові ресурси для виробництва харчів. Поки що організація не говорить про негайний дефіцит продовольства, але вважає, що ризик швидко зросте, якщо збій затягнеться.
Головні економісти ФАО Максимо Тореро і Давид Лаборд зазначили, що в короткостроковій перспективі ринок ще підтримують наявні запаси та вдалий сезон поставок за низкою культур, зокрема пшеницею. Це дає системі певний запас міцності та знижує ймовірність миттєвого шоку для споживачів. Водночас вони наголосили, що така стійкість обмежена в часі: якщо логістичні проблеми триватимуть у другій половині 2026 року й далі, визначальним стане вже не лише транспортування, а й собівартість агровиробництва.
ФАО пов’язує цей ризик насамперед із ринком добрив. Організація вказала, що значна частка агропродовольчих ресурсів залежить від морських поставок через протоку, а майже половина світової торгівлі карбамідом проходить саме через країни Перської затоки. Якщо в цьому вузькому коридорі виникають збої, дорожчають не лише самі добрива, а й газ, паливо, фрахт і страхування суден. Для фермерів це означає зростання витрат на кожен гектар, а для споживачів — тиск на роздрібні ціни на харчі.
За оцінкою ФАО, перші сигнали вже видно у виробничому ланцюгу. Окремі заводи з випуску добрив у регіоні скорочували роботу або тимчасово зупинялися через проблеми з газом і транспортуванням. Якщо такі обмеження збережуться, аграрії в бідніших та імпортозалежних країнах можуть почати економити на внесенні добрив, змінювати технологію посівів або скорочувати площі під більш витратними культурами. Зазвичай це проявляється не одразу, а в наступному аграрному циклі — через падіння врожайності та погіршення доступності продовольства.
ФАО окремо наголошує, що найбільш вразливими є країни, де закупівля добрив і пального жорстко прив’язана до сезонного календаря посівів. Навіть коротка затримка поставок у такий момент може призвести до втрати частини врожаю, а потім пришвидшити продовольчу інфляцію та послабити економічне зростання. Саме тому організація закликала уряди не вводити експортні обмеження на енергоносії та добрива і якнайшвидше відновити нормальний потік аграрних ресурсів через Ормузьку протоку.