Тріурисові

Географічне поширення цих рослин обмежується вологими тропічними зонами Південної Америки, Африки, Азії та Австралії. Вони зростають у місцях з густим лісовим наметом, де шар підстилки забезпечує необхідні умови для існування їхніх грибних партнерів. Рослини не вирощуються в аграрному секторі через складність їхнього життєвого циклу.

Ботанічні ознаки тріурисових вирізняються значною редукцією органів. Вони зазвичай мають дрібні розміри, не мають листя, а їхнє стебло часто забарвлене в бліді або яскраві тони. Коренева система представлена тонкими нитками, що проникають у субстрат для встановлення прямого контакту з міцелієм.

Агроекологічні вимоги до навколишнього середовища включають постійну високу вологість повітря та стабільний температурний режим тропічного лісу. Ґрунт має бути багатим на гумус і мікроорганізми. Оскільки ці рослини повністю залежать від грибів, стандартні методи агротехніки до них не застосовуються і не можуть бути впроваджені в культуру.

Господарське значення тріурисових обмежене виключно науковими дослідженнями. Вони не мають харчової або промислової цінності, проте є цінними об'єктами для ботаніків, які вивчають еволюційні механізми переходу рослин до гетеротрофного живлення та збереження біорізноманіття тропічних лісів.