Соленостомові

Ці рослини мають глобальне поширення, зустрічаючись на всіх континентах, включаючи антарктичні регіони. Вони віддають перевагу вологим, затіненим ділянкам, часто заселяючи оголені ділянки ґрунту, скелі або гнилу деревину. В агротехнічному контексті їхня присутність на полях часто сигналізує про перезволоження або підвищену кислотність ґрунту, що потребує коригування стратегії меліорації.

Ботанічно Соленостомові характеризуються таломною або листково-стебловою будовою. У них відсутні розвинені корені, їхню функцію виконують ризоїди, які утримують рослину на субстраті та поглинають вологу. Листки зазвичай розташовані у два або три ряди, часто мають специфічну форму, що дозволяє ефективно утримувати крапельно-рідку вологу з атмосфери.

Ключовою вимогою до умов вирощування є стабільно висока вологість повітря та ґрунту. Вони вкрай чутливі до прямих сонячних променів та інтенсивного випаровування. В умовах агроценозу вони не переносять впливу гербіцидів та мінеральних добрив, тому їхнє розростання на сільськогосподарських угіддях свідчить про порушення природного балансу та поганий дренаж.

Господарське використання цієї групи рослин в основному спрямоване на біоіндикацію екологічного стану земель. Також вони застосовуються в ландшафтному дизайні для створення палюдаріумів та оформлення вологих тераріумів. Хвороби як такі для них не описані, проте шкідниками можуть виступати деякі види дрібних кліщів та нематод, що харчуються органічним субстратом, на якому ростуть мохи.